Артроскопія колінного суглоба — це мінімально інвазивна хірургічна процедура, під час якої лікар за допомогою тонкої трубки з камерою (артроскопа) оглядає внутрішні структури суглоба і, при необхідності, виконує лікувальні маніпуляції. Завдяки всього двом-трьом невеликим розрізам по 5–10 мм артроскопія дозволяє вирішувати ті ж завдання, що й відкрита операція, але з набагато меншою травматичністю, кращим косметичним результатом та значно швидшим відновленням. Сьогодні артроскопія є одним із найпоширеніших хірургічних втручань у травматології та ортопедії.
Яким буває ураження колінного суглоба і навіщо потрібна артроскопія
Колінний суглоб — один з найбільших і найскладніших суглобів людського тіла. Він щодня витримує значні навантаження і є особливо вразливим до травм та дегенеративних змін. Внутрішні структури колінного суглоба — меніски, хрестоподібні та бокові зв’язки, суглобовий хрящ, синовіальна оболонка — можуть уражатися внаслідок гострих травм або поступових дегенеративних змін.
Меніски — це С-подібні хрящові прокладки між стегновою і великогомілковою кістками. Вони виконують функцію амортизаторів, розподіляють навантаження та стабілізують суглоб. Розриви менісків є найпоширенішою причиною артроскопії: вони виникають як при гострих травмах (особливо у спортсменів — при різких поворотах або присіданнях), так і при хронічних дегенеративних змінах у людей середнього та похилого віку.
Хрестоподібні зв’язки (передня та задня) забезпечують передньо-задню стабільність суглоба. Розрив передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) — типова спортивна травма, що супроводжується відчуттям «клацання», раптовою нестабільністю та набряком коліна. Артроскопічна пластика ПХЗ є стандартом лікування у молодих активних пацієнтів. Пошкодження суглобового хряща (хондромаляція, осередкові дефекти хряща) є важливою проблемою, оскільки хрящ має обмежені здатності до самовідновлення. Артроскопія дозволяє провести різні методи лікування хряща: мікрофрактурування, мозаїкопластику, трансплантацію хряща.
Синовіт — запалення синовіальної оболонки суглоба з надмірним накопиченням рідини — також може бути показанням до артроскопії для промивання суглоба, видалення запаленої тканини (синовектомії) або уточнення діагнозу. Вільні внутрішньосуглобові тіла (кісткові та хрящові фрагменти, що утворилися внаслідок травми або артрозу) блокують рухи в суглобі та спричиняють болючі «заклинювання» — і легко видаляються артроскопічно.
Як проходить артроскопічна операція на колінному суглобі
Артроскопія виконується під спинальною або загальною анестезією в умовах операційної. Пацієнт укладається на операційний стіл, нога обробляється антисептиком і покривається стерильними рушниками. Хірург робить два-три невеликих розрізи (порти) розміром 5–10 мм навколо коліна: через один вводиться артроскоп з камерою і джерелом світла, через інші — хірургічні інструменти.
Зображення з камери в реальному часі виводиться на монітор, що дозволяє хірургу ретельно оглянути всі структури суглоба — суглобову поверхню, меніски, зв’язки, синовіальну оболонку. Суглоб заповнюється фізіологічним розчином для розширення простору та покращення видимості. Якщо за результатами огляду виявляється патологія, що потребує хірургічного лікування, лікар відразу ж виконує необхідні маніпуляції: часткову або повну менісктомію, шов меніска, пластику зв’язок, лікування хряща, видалення вільних тіл тощо.
Тривалість артроскопічної операції залежить від виду та обсягу втручання: від 20–30 хвилин при простих маніпуляціях (наприклад, видаленні меніска) до 1,5–2 годин при складних реконструктивних операціях (пластика хрестоподібних зв’язок). Після завершення операції рани вшиваються, накладається стерильна пов’язка та еластичний бинт. Зазвичай пацієнт може покинути лікарню в той самий день або наступного дня.
Реабілітація та відновлення після артроскопії коліна
Реабілітація після артроскопії суттєво відрізняється залежно від виду виконаного втручання. Після діагностичної артроскопії або видалення меніска (менісктомії) відновлення відбувається досить швидко: пацієнт може навантажувати ногу вже в перші дні після операції, повернення до звичайної діяльності — протягом 1–3 тижнів, до спорту — через 4–6 тижнів. Після шва меніска реабілітація значно триваліша, оскільки менісковий шов потребує захисту від навантаження для загоєння: повне відновлення — 3–6 місяців.
Після артроскопічної пластики передньої хрестоподібної зв’язки реабілітація є найбільш тривалою та структурованою. Протягом перших 6 тижнів проводиться захист трансплантата, поступово збільшуються навантаження та об’єм рухів. Повне функціональне відновлення та повернення до спорту — не раніше ніж через 6–12 місяців після операції. Ключовими компонентами реабілітації є: зміцнення м’язів стегна та гомілки, відновлення пропріоцепції (м’язово-суглобового відчуття), функціональні тренування, специфічні спортивні вправи.
У ранньому відновлювальному періоді застосовуються: прикладання льоду для зменшення набряку та болю, підвищене положення кінцівки, ізометричні вправи для збереження тонусу м’язів. Фізіотерапевтичні процедури — електростимуляція, лазеротерапія, магнітотерапія — допомагають прискорити загоєння та зменшити біль. Регулярні заняття з фізіотерапевтом, дотримання реабілітаційного протоколу та наполеглива самостійна робота пацієнта є запорукою успішного і швидкого відновлення після артроскопічної операції на колінному суглобі. Правильно виконана артроскопія з якісною реабілітацією дозволяє повністю відновити функцію коліна та повернутися до улюбленого спорту і активного способу життя.
