«Дитина весь час хворіє» — скарга, яку педіатри чують мало не щоденно. Справді, маленькі діти, особливо після початку відвідування дитячого садка, можуть хворіти на ГРВІ по 8–12 разів на рік. І якщо цей факт часто норма, то є певні ситуації, коли за частими застудами ховається ЛОР-проблема, що потребує спеціалізованої уваги. Розповімо про те, яка частота захворювань є нормальною і коли варто звернутися до дитячого ЛОРа.
Яка частота застуд у дітей є нормою?
Педіатри використовують термін «часто хворіюча дитина» для дітей, що переносять більше 6 ГРВІ на рік — для дітей після 5 років або більше 8 — до 5 років. Така частота захворювань при відвіданні дитячого колективу — це не патологія, а нормальна реакція дозріваючої імунної системи. Щороку переносячи нові вірусні інфекції, імунітет «набирає базу» специфічних антитіл. У більшості дітей частота хвороб суттєво знижується після 5–7 років.
Але навіть нормальна частота ГРВІ стає приводом для занепокоєння, якщо: кожна застуда дає ускладнення (отит, синусит, бронхіт, пневмонія), захворювання затягуються довше звичайного (нежить більше 2 тижнів, кашель більше 3 тижнів), між епізодами дитина не відновлюється повністю — постійний нежить, закладений ніс, кашель, якщо ГРВІ не проходить повністю за 10–14 днів, а симптоми «тліють» постійно — можливо, справа не в застудах, а в хронічному захворюванні (синусит, аденоїдит, алергія).
ЛОР-причини частих застуд і ускладнень
Дитячий ЛОР-лікар шукає анатомічні та функціональні причини, що роблять дитину вразливою до інфекцій або перешкоджають їхньому одужанню. Аденоїди та аденоїдит — найчастіша ЛОР-причина. Збільшені аденоїди є «резервуаром» бактерій, постійно «підгодовуючи» запальний процес. Вони перекривають отвір євстахієвої труби і сприяють розвитку середніх отитів. Усі «ГРВІ» можуть виявитися рецидивами аденоїдиту, а не новими вірусними інфекціями. Хронічний синусит — хронічне запалення пазух може підтримуватися при аденоїдах, алергії або анатомічних аномаліях. Дитина з хронічним синуситом завжди «кашляє і сякається». Алергічний риніт — часто маскується під «нескінченні застуди». Ключова відмінність: виділення прозорі та рясні, немає температури, симптоми сезонні або пов’язані з певними тригерами (тварини, пил). Хронічний тонзиліт — часті ангіни, постійно пухкі або збільшені мигдалики. Гастроезофагеальний рефлюкс — у маленьких дітей закидання кислоти може дратувати задню стінку горла та євстахієву трубу, сприяючи отитам і фарингіту.
Коли і до кого звернутися?
Зверніться до педіатра або дитячого ЛОРа, якщо: дитина хворіє частіше 8 разів на рік після початку дитячого садка і ця частота не зменшується через рік-два, кожна застуда ускладнюється отитом або синуситом, дитина «шмигає носом» і постійно має закладений ніс навіть у міжсезонний час, є хропіння та апное уві сні, дитина «говорить у ніс», сон тривожний і неякісний, є затримка мовного розвитку або зниження слуху (можливо, пов’язане з ексудативним отитом), є підозра на алергію. Дитячий ЛОР проведе ендоскопічний огляд носа та носоглотки, оцінить стан аденоїдів та мигдаликів, перевірить слух (тимпанометрія, аудіометрія). За необхідності призначить алергологічне обстеження.
Лікування та профілактика
Підхід до лікування залежить від виявленої причини: при аденоїдах — консервативне лікування (топічні кортикостероїди, промивання) або аденотомія за показаннями; при алергічному риніті — контроль алергенів, антигістамінні, топічні кортикостероїди, за потреби — імунотерапія; при хронічному синуситі — тривалі курси антибактеріальної та протизапальної терапії, при неефективності — хірургія пазух; при ексудативному отиті з туговухістю — консервативне лікування, при хронічному перебігу — шунтування (дренажні трубочки). Загальні заходи профілактики: вакцинація проти грипу, пневмококу та гемофільної палички, грудне вигодовування, уникнення пасивного куріння, загартовування, зволоження та провітрювання кімнат. Пам’ятайте: часті застуди — не вирок. У більшості дітей за правильного підходу частота захворювань значно знижується.
