Операція на серці — серйозне і відповідальне рішення, яке нерідко лякає пацієнтів. Страх перед хірургічним втручанням цілком природний, однак знання про те, як правильно підготуватися, значно знижує тривогу і допомагає досягти кращого результату. Сучасна кардіохірургія досягла надзвичайних успіхів: операції, які ще 20–30 років тому вважалися неможливими, сьогодні виконуються рутинно і мають високий відсоток успіху. Проте успіх операції залежить не лише від майстерності хірурга, але й від того, наскільки ретельно підготувався пацієнт.
Медичне обстеження перед операцією на серці
Передопераційна підготовка починається з комплексного медичного обстеження, мета якого — оцінити стан серця та інших органів, виявити і скоригувати фактори ризику, що можуть вплинути на перебіг операції та відновлення. Стандартний перелік обстежень включає: загальний та біохімічний аналіз крові (з визначенням рівня електролітів, функції нирок і печінки, коагулограми), загальний аналіз сечі, групу крові та резус-фактор, серологічні тести на інфекційні захворювання.
З кардіологічних досліджень обов’язково виконуються: ЕКГ у 12 відведеннях, добовий моніторинг ЕКГ, ехокардіографія для оцінки структури та функції серця, коронарографія або КТ-ангіографія коронарних артерій при плануванні операцій з приводу ІХС. Залежно від виду операції можуть бути призначені й інші дослідження: стрес-тести, радіонуклідна сцинтиграфія міокарда, МРТ серця.
Оцінка функції зовнішнього дихання є обов’язковою для пацієнтів із захворюваннями легень — хронічною обструктивною хворобою легень, бронхіальною астмою. Операції на серці виконуються, як правило, в умовах штучної вентиляції легень, тому стан легеневої функції безпосередньо впливає на перебіг раннього післяопераційного періоду.
Обов’язковими є також консультації суміжних спеціалістів: стоматолога (для санації хронічних вогнищ інфекції, які можуть бути джерелом бактеріємії), ендокринолога при цукровому діабеті або захворюваннях щитоподібної залози, нефролога при хронічній хворобі нирок. Психологічна консультація допомагає пацієнтам справитися зі страхом і тривогою перед операцією.
Корекція медикаментозної терапії перед операцією
Більшість пацієнтів, яким планується операція на серці, приймають різні медичні препарати. Деякі з них необхідно відмінити або змінити дозування напередодні операції, інші — продовжувати приймати аж до самого втручання. Неправильне управління медикаментами може призвести до серйозних ускладнень, тому всі зміни в лікуванні повинні погоджуватися виключно з лікарем.
Антиагреганти (аспірин, клопідогрель, тікагрелор) та антикоагулянти (варфарин, нові оральні антикоагулянти) підвищують ризик кровотечі під час операції і зазвичай відміняються за 5–7 діб до втручання. Проте у деяких категорій пацієнтів (наприклад, після недавнього стентування) відміна антиагрегантів може бути небезпечною через ризик тромбозу стента — рішення приймається індивідуально кардіологом та кардіохірургом. Нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен, диклофенак та інші) також слід відмінити за 1–2 тижні через їх вплив на функцію тромбоцитів та нирок.
Бета-блокатори, антагоністи кальцію та нітрати, як правило, продовжують приймати до операції і призначаються одразу після неї — різка відміна цих препаратів може провокувати ішемію та аритмії. Інгібітори АПФ та сартани зазвичай відміняють у день операції через ризик тяжкої гіпотензії під час анестезії. Пероральні цукрознижувальні препарати та інсулін потребують корекції в хірургічного ендокринолога — управління глікемією в периопераційному періоді критично важливе для загоєння ран і профілактики інфекційних ускладнень.
Підготовка способу життя перед кардіохірургічною операцією
Зміна способу життя в передопераційному періоді є надзвичайно важливою складовою підготовки. Відмова від куріння — мабуть, найважливіший крок, який може зробити пацієнт. Куріння значно погіршує функцію легень, підвищує ризик легеневих ускладнень після операції, уповільнює загоєння ран та підвищує ризик серцево-судинних ускладнень. Навіть якщо пацієнт припиняє курити лише за 8 тижнів до операції, це суттєво знижує ризик ускладнень.
Фізична активність в межах допустимих навантажень допомагає зміцнити серцево-судинну систему, покращити функцію легень і скелетних м’язів. Дихальна гімнастика — вправи для зміцнення дихальної мускулатури та збільшення екскурсії грудної клітки — рекомендується всім пацієнтам як важлива підготовка до дихання після операції. Прогулянки на свіжому повітрі, плавання та лікувальна фізкультура в помірному темпі є оптимальними видами активності в передопераційному періоді.
Дієта перед операцією на серці спрямована на корекцію маси тіла (якщо є ожиріння), нормалізацію рівня холестерину та глюкози крові. Рекомендується обмежити споживання насичених жирів, рафінованих вуглеводів та солі, збільшити частку свіжих овочів і фруктів, нежирних білків та складних вуглеводів у раціоні. Алкоголь необхідно повністю виключити не менш ніж за 2 тижні до операції.
Психологічна підготовка та організаційні питання перед операцією
Психологічна підготовка до операції на серці є невід’ємною частиною передопераційного процесу. Страх перед операцією, хвилювання за результат та побоювання болю є цілком природними реакціями. Пацієнту важливо відкрито обговорити всі свої тривоги з лікарем, не соромитися задавати питання — чим більше пацієнт розуміє, що і навіщо буде відбуватися, тим менш страшним це здається.
Розмова з хірургом напередодні операції є важливою частиною підготовки. Пацієнт повинен отримати чітку інформацію про: плановий вид операції та її тривалість, метод знеболювання (загальна анестезія, регіонарна анестезія або їх поєднання), можливі ризики та ускладнення, очікуваний результат та терміни відновлення, план реабілітації після операції. Підписання інформованої згоди є юридичним підтвердженням того, що пацієнт отримав необхідну інформацію і добровільно погоджується на операцію.
Практична підготовка включає: організацію транспорту до клініки та додому після виписки, планування побуту на час відновлення (наприклад, організація допомоги по господарству), підготовку зручного одягу та особистих речей для перебування в лікарні, інформування роботодавця про плановий лікарняний, вирішення фінансових питань (медичне страхування, оплата лікування). Важливо пам’ятати, що після повернення додому в ранньому відновлювальному періоді може знадобитися допомога близьких — краще домовитися про це заздалегідь.
Після операції пацієнта, як правило, переводять до відділення інтенсивної терапії, де кілька днів здійснюється ретельний моніторинг стану серця, дихання та інших функцій організму. Наявність трубок, катетерів та моніторів не повинна лякати — це частина стандартного ведення пацієнта після кардіохірургічного втручання. Чим краще пацієнт підготувався до операції фізично та психологічно, тим легше, як правило, проходить відновлення.
