Головна сторінка / Блог / Запаморочення: коли причина може бути у вусі?

Запаморочення: коли причина може бути у вусі?

Запаморочення — один з найпоширеніших симптомів, з яким люди звертаються до різних спеціалістів. Його причини надзвичайно різноманітні: від банальної гіпотонії до серйозних неврологічних захворювань. Але не всі знають, що вухо — вірніше, внутрішнє вухо — є одним з ключових «органів рівноваги», і саме його патологія нерідко стоїть за неприємним відчуттям, що «все обертається навколо». Такий вид запаморочення називають вестибулярним, і він заслуговує на особливу увагу.

Як внутрішнє вухо регулює рівновагу?

Внутрішнє вухо — це не лише орган слуху, але й орган рівноваги. У ньому розташований вестибулярний апарат — лабіринт, що складається з трьох напівколових каналів і двох мішечків (утрикулюса та сакулюса). Рецептори цих структур реагують на лінійні та кутові прискорення, сигналізуючи мозку про положення і рух голови у просторі. Разом зі зором і пропріоцепцією (відчуттям положення тіла в просторі через суглоби та м’язи) вестибулярна система забезпечує відчуття рівноваги і стабільне зображення перед очима при русі голови.

При порушенні функції вестибулярного апарату виникає типове системне запаморочення: відчуття обертання навколишніх предметів або самого себе, нудота та блювання, порушення рівноваги при ходьбі. При ураженні одного лабіринту сигнали від двох вух стають несиметричними, мозок «бачить» неузгоджену інформацію і інтерпретує її як рух — звідси й обертальне запаморочення.

Найпоширеніші вушні причини запаморочення

Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ) — найчастіша причина вестибулярного запаморочення. Воно виникає при відриві мікроскопічних кристалів (отолітів) у мішечках внутрішнього вуха і їхньому потраплянні в напівколові канали. При зміні положення голови (повернення у ліжку, нахил уперед) ці кристали переміщуються і спричиняють короткочасне — до 1 хвилини — але дуже інтенсивне запаморочення з нудотою. ДППЗ не небезпечне для здоров’я і дуже добре піддається лікуванню за допомогою спеціальних репозиційних маневрів (маневр Еплі, маневр Семонта) — лікар за 5–10 хвилин «вертає» отоліти на місце, і запаморочення минає. Хвороба Меньєра — хронічне захворювання, при якому підвищується тиск ендолімфи у внутрішньому вусі. Класична тріада: епізодичне запаморочення, що триває від 20 хвилин до кількох годин; флуктуюча (мінлива) туговухість; шум або відчуття закладеності у вусі. Неврит вестибулярного нерва (вестибулярний нейроніт) — гостре важке запаморочення, що виникає, найчастіше після вірусної інфекції. Триває від кількох днів до кількох тижнів; основна ознака — відсутність зниження слуху (що відрізняє його від лабіринтиту). Лабіринтит — запалення внутрішнього вуха, часто ускладнення отиту; поєднується з різкою туговухістю та важким запамороченням.

Діагностика вестибулярних порушень

При запамороченні важливо правильно визначити його природу: вестибулярне (вушне) чи центральне (неврологічне). Лікар збирає детальний анамнез: коли виникає, скільки триває, що провокує, чи є зниження слуху або шум у вухах, блювання. Клінічний огляд включає дослідження ністагму — ритмічних мимовільних рухів очних яблук, характерних для вестибулярних порушень. Тест Дікса-Холпайка — провокаційний тест для діагностики ДППЗ. Аудіометрія та тимпанометрія — для оцінки стану слуху. Відеоністагмографія (ВНГ або ЕНГ) — комп’ютеризована реєстрація ністагму. Постурографія — оцінка рівноваги. КТ або МРТ голови при підозрі на центральні причини, акустичну неврому. Кардіологічне та неврологічне обстеження для виключення серцево-судинних та неврологічних причин.

Лікування вестибулярних порушень

ДППЗ лікується репозиційними маневрами — це ефективно у понад 90% пацієнтів після першого або кількох сеансів. При хворобі Меньєра — безсольова дієта, діуретики, бетагістин, при важких випадках — ін’єкції в барабанну порожнину (кортикостероїди або гентаміцин), хірургія. При вестибулярному нейроніті — ліжковий режим у гострій фазі, вестибулярні супресанти, поступово — вестибулярна реабілітація (спеціальні вправи, що тренують компенсаторні механізми мозку). При лабіринтиті — лікування первинного отиту. Якщо у вас є епізоди запаморочення, що виникають при зміні положення голови, або тривале запаморочення з нудотою та шумом у вусі — зверніться до ЛОРа. Правильна діагностика і специфічне лікування вестибулярних порушень кардинально покращує якість життя.

АВТОР СТАТТІ
АВТОР СТАТТІ
Бойко Сергій Олександрович

Лікар Вищої категорії, Терапевт фізичної та реабілітаційної медицини, Фізіотерапевт, Терапевт, Сімейний лікар, Вертебролог

Стаття перевірена лікарем та носить загальний інформаційний характер.

Для рекомендацій щодо діагностики та лікування необхідна консультація лікаря.
Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.

Чому саме ми?
Ваш особистий лікар-координатор MediUkraine
Зв’язатися з контакт-центром MediUkraine