| Послуга | 🇺🇦 Україна | 🇨🇿 Чехія | 🇹🇷 Туреччина |
|---|---|---|---|
| Видалення зуба | від 43 USD (~1 935 грн) | від 73 USD | від 52 USD |
| Імплант Neodent | від 423 USD (~19 035 грн) | від 1146 USD | від 470 USD |
| Кісткова пластика | від 132 USD (~5 940 грн) | від 239 USD | від 334 USD |
| Консультація з КТ | від 28 USD (~1 260 грн) | від 114 USD | від 92 USD |
Ціни в колонці «Україна» — за даними клінік-партнерів MediUkraine; еквівалент у гривнях рахується за орієнтовним курсом і залежить від дня оплати. Колонки «Чехія» і «Туреччина» — нижні межі цін, опублікованих у прайсах тамтешніх клінік, а для Туреччини також у рекомендованому тарифі Турецької стоматологічної асоціації на 2026 рік, станом на серпень 2026 року; переведені в долари за курсом на дату збору. Прочерк означає, що зіставної опублікованої ціни на цю позицію знайти не вдалося. Остаточну вартість у будь-якій країні називає клініка після огляду.
Одномоментна імплантація — це встановлення імпланта в лунку зуба одразу після його видалення, під тією самою анестезією й за той самий візит. У міжнародній класифікації це тип 1: імплант входить у свіжу лунку. Решта варіантів — рання імплантація через 4–8 тижнів, коли загоїлася ясна, через 12–16 тижнів, коли частково загоїлася кістка, і відкладена через пів року й більше.
Приваблює протокол очевидним: одна операція замість двох, загальний строк лікування коротший приблизно на 3–4 місяці, а контур ясен і міжзубні сосочки зберігають природну форму, бо їх не піднімають повторно. Але це не спрощена версія імплантації, а більш вимоглива: помилка в позиції імпланта тут коштує дорожче, ніж у лунці, що вже загоїлася.
Протокол розглядають, коли зуб не підлягає збереженню — вертикальний перелом кореня, руйнування нижче рівня ясен, перфорація каналу, невдале повторне ендодонтичне лікування. Додаткові умови: стінки лунки цілі, гострого гнійного запалення немає, за верхівкою кореня або з піднебінного боку залишається достатньо кістки, щоб імплант тримався одразу, а ясна й сусідні зуби в задовільному стані.
Не підходить протокол за гострого гнійного процесу з норицею чи абсцесом, за зруйнованої вестибулярної стінки лунки, за браку кістки для первинної стабільності. Стримують і загальні чинники: декомпенсований цукровий діабет, приймання бісфосфонатів або деносумабу, променева терапія щелеп, нелікований пародонтит, незавершений ріст щелеп у підлітків, інтенсивне куріння. Тонкий ясенний біотип у зоні усмішки — не заборона, але привід обговорити відкладений варіант.
Medi Ukraine — сервіс пошуку лікування та координації, а не клініка. Ми добираємо медичний центр і хірурга відповідного профілю, узгоджуємо дату й супроводжуємо пацієнта, зокрема того, хто приїздить з-за кордону. Рішення про метод і терміни ухвалює лікар після очного огляду та оцінки томограми.
Терміни встановлення імпланта після видалення поділяють на чотири типи, і різниця між ними — не в зручності, а в біології загоєння. Тип 1 — імплант у свіжу лунку того самого дня. Тип 2 — через 4–8 тижнів, коли ясна закрила лунку, а кістка ще не сформувалася; це компроміс, який часто обирають у зоні усмішки. Тип 3 — через 12–16 тижнів, коли лунка частково заповнилася кісткою. Тип 4 — відкладена імплантація через пів року і більше, у повністю сформованому гребені.
Усе починається з атравматичного видалення. Зуб виймають так, щоб не спертися інструментом на вестибулярну стінку: використовують періотоми й люксатори, які розсікають зв'язку по колу, багатокореневі зуби розпилюють на фрагменти й видаляють кожен корінь окремо. У фронтальній ділянці верхньої щелепи вестибулярна пластинка часто має товщину лише 0,5–1 мм, і один необережний важіль перетворює одномоментний протокол на кісткову пластику з очікуванням у кілька місяців.
Далі — головний етап рішення. Лунку вичищають від грануляцій, промивають, зондом перевіряють цілість усіх стінок і наявність перфорацій. Саме тут хірург уперше бачить реальну картину, якої не показала жодна томограма: чи не тріснула стінка під час видалення, чи не поширився запальний процес на кістку. Якщо стінка відсутня або зруйнована, коректним рішенням буде збереження лунки — її заповнюють кістковим матеріалом, закривають мембраною й повертаються до імпланта через 3–4 місяці.
Коли умови дозволяють, імплант установлюють не по центру лунки, а зміщеним до піднебінної або язикової стінки й глибше за рівень майбутнього ясенного краю приблизно на 3–4 мм. Опору він шукає не в стінках лунки, а в кістці за верхівкою кореня та в піднебінній пластинці; для цього потрібно щонайменше 3–4 мм щільної кістки апікальніше. Між імплантом і вестибулярною стінкою залишається проміжок, який у літературі називають jumping distance, — і його заповнюють, а не залишають на самозагоєння.
Первинна стабільність — це число, а не відчуття. Фізіодиспенсер показує момент затягування: комфортним для одномоментного протоколу вважають 25–35 Н·см і вище, додатково стабільність вимірюють приладом за резонансно-частотним аналізом. Якщо імплант обертається вільно або торк не дотягує до 15–20 Н·см, його не залишають у лунці «як є»: або змінюють розмір і глибину, або відмовляються від одномоментного варіанта на користь збереження лунки.
Проміжок між імплантом і стінкою заповнюють повільно резорбованими гранулами — найчастіше це депротеїнізований бичачий кістковий мінерал, який тривалий час утримує об'єм. Зверху за потреби укладають колагенову мембрану. За тонкого ясенного біотипу хірург додає клапоть сполучної тканини з піднебіння: це потовщує ясна над імплантом і зменшує ризик того, що через рік край ясен опуститься й оголить металеву шийку.
Далі вирішують, чим закрити імплант. Варіантів три: занурений спосіб під слизовою, формувач ясен або тимчасова коронка того самого дня. Тимчасову коронку в зоні усмішки ставлять за торка від 35 Н·см і виводять із прикусу так, щоб на неї не припадало жувальне навантаження, — вона працює не як зуб, а як формувач контуру ясен. За недостатньої стабільності від негайного навантаження відмовляються, і пацієнт носить знімний тимчасовий протез.
Жувальні зуби мають свою специфіку. Лунка моляра ширша за будь-який імплант, тому опору шукають у міжкореневій перегородці або в кістці під лункою, а проміжки виходять більшими й потребують більше матеріалу. Через це в бічних ділянках частіше обирають ранній протокол через 4–8 тижнів: ясна вже закрила лунку, а кістка ще не встигла осісти. У фронтальній ділянці, навпаки, цінують збереження контуру, і саме там одномоментний варіант застосовують найчастіше — за суворого дотримання умов.
Клініка-партнер у Львові працює на імплантах Neodent групи Straumann: конічне з'єднання Grand Morse, гідрофільна поверхня Acqua, форма Helix із агресивною різьбою, яка допомагає набрати торк у м'якій кістці. Вибір системи важливий не лише хірургічно: від нього залежить, чи знайде ваш стоматолог сумісні абатменти й компоненти через п'ять чи десять років. Це варто уточнити до операції, особливо якщо обслуговуватися ви плануєте в іншій країні.
Чесна межа методу така: імплант у свіжій лунці не зупиняє розсмоктування кістки. Пучковий шар, який живив зв'язку зуба, зникає разом із зубом незалежно від того, стоїть у лунці імплант чи ні, і вестибулярна стінка все одно частково втрачає об'єм. Саме тому проміжок заповнюють матеріалом, а ясна в зоні усмішки потовщують — не «про запас», а щоб компенсувати передбачувану втрату. Виживаність імплантів у ретельно відібраних випадках зіставна з відкладеним протоколом, але естетичних ускладнень тут статистично більше, і пацієнт має знати про це до операції.
Перші дві доби визначають, наскільки спокійним буде загоєння. Прикладають холод короткими сеансами, спати краще з піднятим узголів'ям, у день операції не полощуть рот і не чіпають ділянку язиком. Набряк наростає до другої-третьої доби й потім спадає — це очікувана реакція, а не ускладнення. Гарячі напої, лазня, спорт і авіапереліт у перші дні небажані.
Знеболювальне приймають за схемою, яку дав лікар, антибіотик — лише якщо його призначили; з другої доби додають полоскання хлоргексидином або антисептичні ванночки. Чистити зуби потрібно з першого дня, обходячи ділянку операції м'якою щіткою. Куріння в перші два тижні різко підвищує ризик того, що імплант не приживеться, і це один із небагатьох чинників, які пацієнт контролює повністю.
Шви знімають на 7–10 добу, тоді ж лікар оцінює стан ясен і, якщо стоїть тимчасова коронка, перевіряє, чи не потрапила вона в прикус. До цього візиту жувати на боці операції не можна, а раціон тримають м'яким і не гарячим.
Остеоінтеграція — зрощення імпланта з кісткою — триває приблизно 3–4 місяці на нижній щелепі й 4–6 місяців на верхній. Якщо додавали кістковий матеріал у великому обсязі, строк може бути довшим. Постійну коронку виготовляють після контрольного знімка та перевірки стабільності, а не за календарем.
Контур ясен стабілізується повільніше за кістку: остаточну форму краю та сосочків оцінюють через 6–12 місяців після операції. Невелике опускання ясенного краю в цей період можливе, особливо за тонкого біотипу, і саме тому фотопротокол ведуть у однакових ракурсах. Прогнозувати результат для конкретного пацієнта може лише лікар після огляду, з урахуванням товщини стінки, біотипу й прикусу.
Звернутися до клініки потрібно негайно, якщо біль наростає після третьої-п'ятої доби, з'явилися гнійні виділення чи присмак, піднялася температура, оніміння губи або підборіддя не минає понад добу, а тимчасова коронка чи імплант стали рухливими. Рання реакція часто дозволяє зберегти ситуацію; очікування «поки саме мине» — ні.
Крок 1. Консультація, томографія і план. Лікар підтверджує, що зуб не підлягає збереженню, і за томограмою вимірює товщину вестибулярної стінки, висоту кістки за верхівкою кореня, відстань до нижньощелепного нерва або пазухи. Тут же обирають систему й розмір імпланта, обговорюють, чи можлива тимчасова коронка в день операції, і проговорюють запасний сценарій. Пацієнт отримує кошторис на обидва варіанти.
Крок 2. Видалення зуба без травми лунки. Під місцевою анестезією зв'язку розсікають періотомом по колу, багатокореневий зуб попередньо розпилюють і виймають кожен корінь окремо. Головне завдання цього кроку — зберегти вестибулярну стінку цілою, бо саме від неї залежить, чи буде можливий одномоментний протокол взагалі.
Разом операційний візит триває 40–90 хвилин на один імплант: між видаленням зуба й накладанням швів хірург встигає оцінити лунку, ухвалити рішення про протокол, установити імплант із контролем торка та заповнити проміжок кістковим матеріалом. Госпіталізація не потрібна, того ж дня пацієнт іде додому, а наступний візит призначають на 7–10 добу для зняття швів.
Цикл розкладається на три нерівні частини. Хірургічний етап — це один день, контроль на 7–10 добу й ще один огляд приблизно через місяць. Далі йде найдовший відрізок — очікування остеоінтеграції, 3–4 місяці на нижній щелепі та 4–6 місяців на верхній. Завершує цикл протезування: 2–4 візити протягом двох-трьох тижнів.
Для пацієнта з-за кордону це зазвичай означає дві поїздки. Перша — 3–5 днів: консультація з томографією, операція, контроль. Друга — 7–10 днів через кілька місяців: зняття мірок або сканування, примірка, фіксація постійної коронки. Зняття швів на 7–10 добу можна передати місцевому стоматологу, якщо затримуватися незручно.
У проміжку між етапами дефект закривають тимчасовою конструкцією: коронкою на імпланті, знімним протезом або адгезивним мостом. Тимчасова коронка потребує уваги — її не навантажують жуванням, а якщо вона розцементувалася чи почала заважати в прикусі, це привід звернутися до лікаря, а не чекати планового візиту.
Протезування починають після контрольного знімка та перевірки стабільності імпланта. Знімають цифровий скан або відбиток, підбирають абатмент, виготовляють коронку з диоксиду цирконію чи металокераміки, роблять примірку й фіксують конструкцію гвинтом або цементом. Гвинтова фіксація зручніша для обслуговування, бо коронку можна зняти без руйнування.
Після встановлення постійної коронки цикл переходить у підтримувальний режим: професійна гігієна кожні пів року з чищенням навколо імпланта, огляд прикусу й контрольний знімок через рік. Ці візити не формальні — саме на них найчастіше виявляють запалення ясен навколо імпланта на стадії, коли воно ще оборотне.
Головний ризик будь-якої імплантації — імплант не приживеться. У свіжій лунці до нього додається естетичний: край ясен над імплантом може опуститися й оголити шийку конструкції. Найбільше це стосується фронтальної ділянки верхньої щелепи за тонкого біотипу ясен і вестибулярної стінки тоншої за 1 мм. Виживаність імплантів у ретельно відібраних випадках зіставна з відкладеним протоколом, але частота естетичних ускладнень тут вища, і саме тому відбір пацієнтів жорсткіший.
Друга група ризиків — інфекційна. Гострий гнійний процес із абсцесом чи норицею є протипоказанням до установлення імпланта в цю ж лунку. Хронічне запалення біля верхівки кореня допускає одномоментний варіант після ретельного вичищення лунки, але це рішення хірург ухвалює індивідуально, і ризик раннього ускладнення в такому випадку вищий, ніж у чистій лунці.
Є й суто хірургічні ускладнення. На нижній щелепі це травма нижньощелепного нерва з онімінням губи та підборіддя, на верхній — перфорація дна верхньощелепної пазухи. Можливі також перелом вестибулярної стінки під час видалення, пошкодження кореня сусіднього зуба, тривала кровотеча в пацієнтів на антикоагулянтах. Ретельне планування за томограмою зменшує ймовірність цих подій, але не скасовує потреби попередити про них до операції.
Загальні протипоказання варто обговорити заздалегідь. Це декомпенсований цукровий діабет, приймання бісфосфонатів або деносумабу, променева терапія на ділянку щелеп, порушення згортання крові без корекції, гострі інфекції, тяжкі захворювання в стадії загострення, вагітність, незавершений ріст щелеп у підлітків. Відносні обмеження — нелікований пародонтит, інтенсивне куріння, бруксизм і незадовільна гігієна: їх можна усунути або компенсувати, і тоді питання імплантації повертається на розгляд.
У віддаленій перспективі основна загроза — запалення тканин навколо імпланта. Спершу це мукозит, який зачіпає лише ясна й піддається лікуванню, потім периімплантит із втратою кістки, який зупинити значно складніше. Чинники ризику відомі: куріння, пропущені гігієнічні візити, залишки цементу під ясною, нелікований пародонтит на решті зубів. Регулярний огляд і професійна гігієна кожні пів року — не додаткова послуга, а частина лікування.
Окремо про рішення в операційній. Хірург має право відмовитися від одномоментного протоколу вже після видалення зуба, коли побачить тріщину стінки, поширене запалення чи недостатню стабільність імпланта, — і переходить до збереження лунки з установленням імпланта через 3–4 місяці. Це не невдача операції, а запобіжник: імплант, поставлений усупереч цим знахідкам, найімовірніше створить проблему через рік. Пацієнт має право на другу думку: томограму, протокол і паспорт імпланта можна показати іншому фахівцю, а Medi Ukraine за потреби організує консультацію в іншій клініці-партнері.
📍 Україна, Львів
Стоматологічна клініка у Львові з окремими лікарями за напрямами: хірургія та імплантація, ортопедія, терапія, ендодонтія під мікроскопом, пародонтологія, ортодонтія й дитяча стоматологія. Читати далі
Різниця лише в часі встановлення імпланта. За одномоментного протоколу імплант ставлять у лунку одразу після видалення зуба, за той самий візит і під тією самою анестезією. За відкладеного — чекають, поки лунка загоїться: 4–8 тижнів до загоєння ясен, 12–16 тижнів до часткового відновлення кістки або пів року й більше до повного. Сам імплант, матеріали та етап протезування однакові; відрізняються умови, за яких протокол узагалі можливий, і рівень вимог до техніки видалення зуба.
У клініках, з якими працює Medi Ukraine, консультація з комп'ютерною томографією коштує від 28 USD, видалення зуба — від 43 USD, імплант Neodent з установленням — від 423 USD. Кісткова пластика, якщо вона знадобиться, іде окремим рядком від 132 USD. Абатмент і коронку рахують окремо від хірургічного етапу. Остаточну суму визначає клініка після огляду й томограми, а попередній кошторис зазвичай складають одразу у двох варіантах — на одномоментний і на відкладений сценарій.
Протокол не застосовують за гострого гнійного процесу з абсцесом чи норицею, за зруйнованої вестибулярної стінки лунки та коли за верхівкою кореня немає достатньо кістки, щоб імплант тримався одразу. Загальні обмеження — декомпенсований цукровий діабет, приймання бісфосфонатів або деносумабу, променева терапія щелеп, порушення згортання крові без корекції, незавершений ріст щелеп у підлітків. Нелікований пародонтит, інтенсивне куріння та незадовільна гігієна є відносними: після їх усунення питання розглядають знову.
Тому що остаточну картину видно лише після видалення зуба. Томограма не показує, чи трісне тонка вестибулярна стінка під час виймання кореня, наскільки далеко поширилися грануляції та який торк вдасться набрати в конкретній кістці. Якщо стінка пошкоджена, запалення зачепило кістку або імплант не набирає 25–35 Н·см, хірург заповнює лунку кістковим матеріалом, закриває мембраною й переносить установлення імпланта на 3–4 місяці. Такий перехід закладають у план заздалегідь, і кошторис складають одразу на обидва сценарії.
Інколи так, але це окреме рішення й не для всіх. Тимчасову коронку в день операції фіксують за достатньої первинної стабільності — орієнтовно від 35 Н·см — і найчастіше у фронтальній ділянці, де важливо зберегти контур ясен. Її обов'язково виводять із прикусу: вона формує ясна, а не жує. Постійну коронку виготовляють лише після остеоінтеграції, через 3–4 місяці на нижній щелепі та 4–6 місяців на верхній. За меншої стабільності ставлять формувач ясен або тимчасовий знімний протез.
Шви знімають на 7–10 добу, набряк спадає протягом першого тижня. Остеоінтеграція триває приблизно 3–4 місяці на нижній щелепі та 4–6 місяців на верхній, довше — якщо додавали значний обсяг кісткового матеріалу. Постійну коронку виготовляють після контрольного знімка й перевірки стабільності імпланта, а не за календарем. Контур ясен стабілізується ще повільніше: остаточно його оцінюють через 6–12 місяців після операції.
За виживаністю імплантів у ретельно відібраних випадках протоколи зіставні, але естетичних ускладнень за одномоментного варіанта статистично більше — насамперед опускання ясенного краю в зоні усмішки. Ризик зростає за тонкого біотипу ясен і вестибулярної стінки тоншої за 1 мм. Зменшують його заповненням проміжку кістковим матеріалом, потовщенням ясен клаптем сполучної тканини та коректним зміщенням імпланта до піднебінної стінки. Оцінити співвідношення ризику й вигоди для конкретного випадку може лише лікар після огляду та томографії.
Підберемо клініку та лікаря, запишемо без черг — результати в день обстеження.
Отримати консультацію →
