| Послуга | 🇺🇦 Україна | 🇨🇿 Чехія | 🇹🇷 Туреччина |
|---|---|---|---|
| Видалення зуба | від 43 USD (~1 935 грн) | від 73 USD | від 52 USD |
| Видалення зуба мудрості | від 56 USD (~2 520 грн) | від 143 USD | від 167 USD |
| Комп'ютерна анестезія | від 13 USD (~585 грн) | від 7 USD | від 7 USD |
| Зняття гострого болю | від 23 USD (~1 035 грн) | від 72 USD | від 35 USD |
Ціни в колонці «Україна» — за даними клінік-партнерів MediUkraine; еквівалент у гривнях рахується за орієнтовним курсом і залежить від дня оплати. Колонки «Чехія» і «Туреччина» — нижні межі цін, опублікованих у прайсах тамтешніх клінік, а для Туреччини також у рекомендованому тарифі Турецької стоматологічної асоціації на 2026 рік, станом на серпень 2026 року; переведені в долари за курсом на дату збору. Прочерк означає, що зіставної опублікованої ціни на цю позицію знайти не вдалося. Остаточну вартість у будь-якій країні називає клініка після огляду.
Видалення зуба — це хірургічне вилучення зуба разом із коренем із кісткової лунки. У стоматології його розглядають як крайній захід: власний корінь тримає об'єм кістки й розподіляє жувальне навантаження, і жодна конструкція не відтворює цього повністю. Тому коректна послідовність така: спершу лікар оцінює шанс збереження за прицільним знімком або конусно-променевою томограмою, і лише потім говорить про операцію.
Показання, за яких зуб уже не рятують: поздовжня тріщина або перелом кореня, руйнування коронки нижче рівня кістки без можливості хірургічного видовження, третій ступінь рухомості на тлі пародонтиту, коли опора втрачена, непрохідні чи перфоровані канали з вогнищем запалення після невдалого повторного лікування, зуб у лінії перелому щелепи. Окремо стоять ортодонтичні показання — вилучення премолярів, щоб звільнити місце для вирівнювання ряду.
Зуб частіше вдається зберегти, ніж здається пацієнтові з гострим болем. Повторне ендодонтичне лікування дає передбачуваний результат навіть після невдалої першої спроби; при кісті на верхівці кореня виконують резекцію верхівки; при глибокому руйнуванні застосовують хірургічне видовження коронки або ортодонтичне витягування кореня; при рухомості на тлі пародонтиту зуби шинують. Ці варіанти довші, іноді дорожчі за операцію, і обирають їх разом із пацієнтом, обговоривши прогноз.
Планове втручання відкладають або узгоджують із профільним лікарем при гострих інфекційних захворюваннях, у перші пів року після інфаркту чи інсульту, при некомпенсованому цукровому діабеті, гострих формах захворювань крові, під час променевої терапії ділянки голови та шиї. Приймання антикоагулянтів, бісфосфонатів або деносумабу не забороняє операцію, але вимагає окремої підготовки — самостійно скасовувати ці препарати не можна. Вагітним планові втручання зазвичай переносять на другий триместр, а невідкладну допомогу надають у будь-якому терміні.
Зуби мудрості мають власні показання й власну хірургічну техніку — про них ідеться на окремій сторінці каталогу. Medi Ukraine — сервіс пошуку лікування та координації, а не клініка: ми добираємо медичний центр і хірурга-стоматолога, узгоджуємо дату й супроводжуємо пацієнта, зокрема тих, хто приїздить з-за кордону. Рішення про те, видаляти зуб чи лікувати, ухвалює лікар після очного огляду.
Хірургічно розрізняють два принципові сценарії. Просте видалення виконують щипцями й елеваторами, коли коронка збережена, корені прямі, а кістка навколо не змінена: лікар розсікає циркулярну зв'язку, вивихує зуб і виймає його цілим. Складне потребує розтину слизової, відшарування клаптя, часткового зняття кістки й розпилювання коронки на фрагменти — так працюють із багатокореневими молярами, зруйнованими до ясен зубами та коренями, що залишилися під слизовою.
Знеболення підбирають за ділянкою. На верхній щелепі зазвичай достатньо інфільтраційної анестезії, на нижній у ділянці молярів потрібна провідникова — блокада нижньоальвеолярного нерва. Робочий препарат найчастіше артикаїновий, з епінефрином у розведенні 1:100000 або 1:200000; пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями обирають нижчу концентрацію судинозвужувального компонента або розчин без нього. Комп'ютерна анестезія подає розчин повільно й під контролем тиску, тому вкол відчувається слабше — це виправданий вибір при страху ін'єкцій. Медикаментозна седація знімає тривогу, але місцевого знеболення не замінює.
Атравматична методика означає, що хірург працює не на розхитування, а на відділення. Періотомом чи люксатором розсікають періодонтальну зв'язку по колу кореня, поступово занурюючись углиб, і зуб виходить із лунки без тиску на її стінки. Багатокореневий моляр перед цим розпилюють на окремі корені й виймають кожен по черзі — так зберігаються тонка вестибулярна стінка та міжкоренева перегородка, від яких залежить майбутній об'єм кістки.
П'єзохірургія — робота ультразвуковою насадкою, яка ріже мінералізовану тканину й не пошкоджує м'які. Її застосовують там, де корінь прилягає до нижньощелепного каналу, до дна гайморової пазухи або до сусіднього імпланта. Метод повільніший за бор, тому його беруть не завжди, а саме за анатомічними показаннями.
Після вилучення кореня лунку обов'язково ревізують. Хірургічною ложкою прибирають грануляції, залишки періодонтальної зв'язки та оболонку кісти, якщо вона була; гострі краї кістки згладжують, рану промивають розчином антисептика. Пропущені грануляції — одна з найчастіших причин того, що лунка потім довго болить і погано загоюється.
Збереження лунки має сенс тоді, коли на місці зуба планують імплант. Після втрати кореня кістка перебудовується: за перші місяці гребінь помітно втрачає ширину, і найбільше страждає тонка зовнішня стінка. Щоб компенсувати цю втрату, лунку заповнюють кістковим матеріалом — ксеногенним із бичачої кістки, алогенним або синтетичним на основі трикальційфосфату — і закривають колагеновою мембраною чи губкою. Окремий варіант — мембрана з власної крові пацієнта, отримана центрифугуванням.
Негайна імплантація — установлення імпланта в ту саму лунку одразу після вилучення кореня. Вона можлива, коли немає гострого гнійного запалення, стінки лунки збережені, а за верхівкою є достатньо власної кістки для первинної стабільності. У фронтальній ділянці такий підхід допомагає зберегти контур ясен, але підходить не всім: при зруйнованій вестибулярній стінці чи активному нагноєнні лунку спочатку загоюють, а імплант ставлять пізніше.
Дефект у зоні усмішки закривають тимчасовою конструкцією. Найпростіша — знімний імедіат-протез, який виготовляють заздалегідь і надягають одразу після операції; він естетичний, а не жувальний. У бічних ділянках тимчасове заміщення зазвичай не потрібне, якщо остаточне протезування планують у межах кількох місяців.
Краї рани зближують швами. Резорбуючі нитки розсмоктуються самостійно за один-два тижні, нерезорбуючі знімають на 7–10 добу — це коротка й майже безболісна маніпуляція. Не кожна лунка потребує швів: після простого вилучення однокореневого зуба часто достатньо стерильного тампона й кількох хвилин прикусування.
Ретиновані та дистопійовані зуби мудрості вимагають іншого протоколу й окремого планування за томограмою — їм присвячена окрема сторінка каталогу. І навпаки: якщо на консультації з'ясується, що зуб ще можна врятувати повторним лікуванням каналів, резекцією верхівки або шинуванням, хірург скаже про це прямо. Прогнозувати результат для конкретного пацієнта може лише лікар після огляду й оцінки знімка.
Перші 24 години визначають, як загоюватиметься лунка. Стерильний тампон тримають прикушеним 20–30 хвилин і потім прибирають — довше не потрібно, бо просочена кров'ю марля сама стає джерелом бактерій. У лунці формується кров'яний згусток, і саме він захищає кістку: у першу добу не можна полоскати рот, пити через трубочку, прогрівати щоку й курити. Холод прикладають ззовні по 10 хвилин із перервами такої ж тривалості протягом перших двох-трьох годин.
Біль після втручання очікуваний і зазвичай контролюється звичайними знеболювальними, які лікар називає на прийомі. Набряк наростає до другої доби, тримається третю й далі спадає; іноді на шкірі з'являється синець, що минає за півтора тижня. Підвищення температури до 37,5 градуса в першу добу — звична реакція тканин на операцію, а от температура, яка тримається на третій-четвертий день, вимагає огляду.
Їсти можна через 2–3 години, коли мине дія анестетика: страви мають бути м'якими й теплими, а не гарячими, жувати варто протилежним боком. Зуби чистять уже наступного ранку, обходячи ділянку операції м'якою щіткою. З другої доби призначають не полоскання, а ванночки: розчин антисептика набирають у рот, тримають пів хвилини й обережно випускають, не створюючи розрідження.
Терміни загоєння різні для ясен і для кістки. Слизова над лункою змикається за 7–10 днів, і саме тоді знімають шви; молода кістка заповнює лунку приблизно за 3–4 місяці, а її повна перебудова триває до пів року. Зовні все виглядає загоєним значно раніше, ніж процес завершується всередині, — тому терміни протезування рахують не за станом ясен, а за знімком.
Якщо планується імплант, момент установлення обирають за клінічною ситуацією. Відстрочену ранню імплантацію роблять через 6–8 тижнів, коли слизова загоїлася, а кістка ще активно перебудовується; класичний відстрочений варіант — через 3–4 місяці. Після заповнення лунки кістковим матеріалом чекають довше, зазвичай 4–6 місяців, і перед операцією повторюють томограму.
Звернутися до лікаря позапланово потрібно, якщо біль не слабшає, а наростає з другої-третьої доби й віддає у вухо чи скроню, якщо з'явився гнильний присмак, якщо кровотеча не спиняється понад дві години або набряк заважає відкривати рот і ковтати. Плановий контроль призначають на 2–3 добу й на день зняття швів. За потреби Medi Ukraine організовує зв'язок із хірургом уже після повернення пацієнта додому.
Крок 1. Огляд і знімок. Хірург оглядає зуб і сусідні тканини, оцінює рухомість та стан ясен, вивчає прицільний знімок або томограму: скільки коренів, чи вигнуті вони, наскільки товста зовнішня стінка лунки, як близько лежать нижньощелепний канал і дно гайморової пазухи. На цьому ж етапі остаточно вирішують, чи можна зберегти зуб і чи потрібне збереження лунки під майбутній імплант.
Крок 2. Анестезія. Слизову обробляють аплікаційним гелем, потім вводять анестетик — інфільтраційно на верхній щелепі або провідниково на нижній. Через 5–10 хвилин лікар перевіряє глибину знеболення й починає роботу тільки тоді, коли пацієнт не відчуває дотику інструмента. За потреби анестетик додають під час втручання.
Разом візит триває близько 40–60 хвилин, із яких на саму операцію припадає 20–40. Між знеболенням і накладанням швів хірург послідовно відділяє періодонтальну зв'язку, виймає корінь цілим або частинами, вичищає лунку від грануляцій і за потреби заповнює її кістковим матеріалом під майбутній імплант. Госпіталізація не потрібна: додому пацієнт іде того ж дня — з тампоном, рекомендаціями та призначеною датою контролю.
Цикл починається з діагностичного візиту. Хірург дивиться зуб і знімок, за потреби залучає терапевта чи ортопеда й формує план: рятувати зуб, оперувати зараз або спершу зняти загострення. Якщо ситуація проста й протипоказань немає, втручання роблять того ж дня.
Другий етап — сама операція та найближчі дві доби після неї. У цей час важливо не пропустити контрольний огляд на 2–3 добу: лікар дивиться, чи сформувався згусток, чи немає ознак запалення, і за потреби коригує призначення.
Третій етап — зняття швів на 7–10 добу та оцінка того, як закрилася слизова. На цьому візиті обговорюють план заміщення дефекту, бо саме тепер зрозуміло, як загоїлася лунка й скільки кістки збереглося.
Далі йде період перебудови кістки — від кількох тижнів до кількох місяців залежно від того, чи заповнювали лунку матеріалом. Наприкінці цього періоду роблять контрольну томограму й планують імплантацію або мостоподібний протез. Якщо дефект вирішено не заміщувати, лікар пояснює наслідки: сусідні зуби поступово нахиляються в бік проміжку, а зуб-антагоніст висувається назустріч.
Пацієнтам з-за кордону цикл зручно розбити на дві поїздки: перша — діагностика, операція, контроль і зняття швів, це приблизно 7–10 днів; друга — імплантація чи протезування через кілька місяців. Medi Ukraine тримає історію лікування між поїздками й узгоджує дати так, щоб другий приїзд припав на момент, коли кістка вже готова.
Найчастіше ускладнення — альвеоліт, запалення стінок лунки після втрати кров'яного згустка. Він розвивається на другу-четверту добу: біль не вщухає, а посилюється й віддає у вухо, скроню чи шию, з'являється гнильний запах, лунка виглядає порожньою або вкритою сірим нальотом. Ризик підвищують куріння, полоскання в першу добу, пиття через трубочку, травматичне втручання й недостатня гігієна. Лікують альвеоліт у кабінеті: лунку промивають, прибирають некротичні тканини й закладають лікувальний засіб, після чого біль зазвичай спадає за одну-дві доби. Самолікування знеболювальними лише відтягує візит.
Кровотеча з лунки в перші години очікувана, але якщо вона не спиняється понад дві години, потрібен огляд — іноді доводиться накласти шов чи гемостатичну губку. Окремо стоять пацієнти на антикоагулянтах: у них кровоточивість триваліша, і тактику погоджують заздалегідь із лікарем, який призначив препарат. Обмежене відкривання рота й синець на щоці минають самостійно за один-два тижні.
При вилученні нижніх молярів існує ризик травми нижньоальвеолярного або язикового нерва — оніміння губи, підборіддя чи половини язика. Найчастіше це наслідок стиснення й набряку, а не розриву, тому чутливість повертається протягом кількох тижнів або місяців; стійкі порушення трапляються рідко. Саме щоб оцінити цей ризик заздалегідь, перед складним втручанням на нижній щелепі роблять томограму.
Корені верхніх молярів і премолярів іноді відділені від дна гайморової пазухи лише тонкою кістковою пластинкою, тож можлива перфорація пазухи. Ознаки — проходження повітря через лунку й потрапляння рідини в ніс. Дефект закривають одразу, а пацієнту забороняють два тижні сякатися, літати й пірнати. Рідше трапляються перелом стінки лунки, зміщення уламка кореня, сколювання реставрації на сусідньому зубі; частина коренів ламається під час втручання, і тоді хірург доопрацьовує лунку відкритим доступом.
Окрему увагу приділяють препаратам, що впливають на кістку. Бісфосфонати й деносумаб, які призначають при остеопорозі та кістковому ураженні при пухлинах, підвищують ризик медикаментозного остеонекрозу щелепи, тому перед операцією потрібна консультація лікаря, який їх призначив, і письмова згода з обговоренням ризику. Такий самий підхід — після променевої терапії ділянки голови та шиї. При некомпенсованому цукровому діабеті планове втручання відкладають до нормалізації глікемії, при гострих інфекціях — до одужання.
Ризик зволікання теж реальний. Зуб із хронічним вогнищем біля верхівки лишається джерелом інфекції, і в разі загострення справа доходить до періоститу чи абсцесу, коли оперувати доводиться терміново й у гірших умовах. Водночас поспішне вилучення зуба, який ще можна було врятувати, необоротне: другої спроби не буде. Тому пацієнт має право на другу думку — знімок і протокол огляду можна показати іншому фахівцю, і Medi Ukraine за потреби організує повторну консультацію в іншій клініці-партнері.
📍 Україна, Львів
Стоматологічна клініка у Львові з окремими лікарями за напрямами: хірургія та імплантація, ортопедія, терапія, ендодонтія під мікроскопом, пародонтологія, ортодонтія й дитяча стоматологія. Читати далі
Під час операції болю немає: ділянку знеболюють інфільтраційно або провідниково, і хірург починає роботу лише після перевірки глибини анестезії. Пацієнт відчуває тиск і рухи інструмента, але не біль. Якщо знеболення слабшає, анестетик додають — про це варто сказати одразу. Дискомфорт з'являється вже після втручання, коли дія препарату минає, і зазвичай контролюється звичайними знеболювальними протягом двох-трьох днів. При вираженому страху ін'єкцій пропонують комп'ютерну анестезію або седацію.
У клініках, з якими працює Medi Ukraine, просте вилучення починається від 43 USD, зуба мудрості — від 56 USD. Комп'ютерну анестезію рахують окремо, від 13 USD, невідкладний прийом зі зняттям гострого болю — від 23 USD. Знімок або томограма, кістковий матеріал для збереження лунки та імплантація оплачуються окремими позиціями. Остаточну суму встановлює клініка після огляду й діагностики, тому кошторис складають індивідуально.
Частіше, ніж здається під час гострого болю. Повторне лікування кореневих каналів допомагає навіть після невдалої першої спроби; при кісті на верхівці виконують резекцію верхівки кореня; при глибокому руйнуванні коронку подовжують хірургічно або витягують корінь ортодонтично; при рухомості на тлі пародонтиту зуби шинують. Безнадійними вважають поздовжню тріщину кореня, руйнування нижче рівня кістки без можливості відновлення та третій ступінь рухомості. Рішення ухвалює лікар за знімком або томограмою.
Залежить від стану лунки. Іноді імплант встановлюють одразу в ту саму лунку, якщо немає гнійного запалення, стінки збережені й вистачає кістки за верхівкою кореня. Відстрочену ранню імплантацію роблять через 6–8 тижнів, класичний відстрочений варіант — через 3–4 місяці. Якщо лунку заповнювали кістковим матеріалом, чекають довше, зазвичай 4–6 місяців. Перед операцією повторюють томограму, щоб оцінити реальний об'єм кістки.
Тампон тримають прикушеним 20–30 хвилин, потім прибирають. У першу добу не можна полоскати рот, пити через трубочку, курити, приймати гарячу ванну й займатися спортом — усе це руйнує кров'яний згусток у лунці. Холод прикладають ззовні по 10 хвилин із такими ж перервами. Їсти можна через 2–3 години: їжа має бути м'якою й теплою, жувати варто протилежним боком. Зуби чистять із наступного ранку, обходячи ділянку операції, а з другої доби роблять антисептичні ванночки замість полоскань.
Сухою лункою називають альвеоліт — запалення стінок лунки після втрати кров'яного згустка. Типова картина: на другу-четверту добу біль не слабшає, а наростає, віддає у вухо чи скроню, з'являється неприємний присмак і запах, лунка виглядає порожньою або сірою. Знеболювальними вдома це не лікується: у кабінеті лунку промивають, прибирають некротичні тканини й закладають лікувальний засіб, після чого біль зазвичай спадає за добу-дві. Головна профілактика — не курити й не полоскати рот у першу добу.
Не завжди. Заповнення лунки кістковим матеріалом виконують передусім тоді, коли на цьому місці планують імплант і важливо зберегти ширину гребеня. Якщо дефект заміщувати не збираються, лунка загоюється самостійно, хоча кістка з часом втрачає частину об'єму. Варто розуміти наслідки відмови від заміщення: сусідні зуби поступово нахиляються в бік проміжку, зуб-антагоніст висувається назустріч, а навантаження на решту ряду зростає. Що доцільно у вашому випадку, скаже лікар після огляду.
Підберемо клініку та лікаря, запишемо без черг — результати в день обстеження.
Отримати консультацію →
