| Послуга | 🇺🇦 Україна | 🇨🇿 Чехія | 🇹🇷 Туреччина |
|---|---|---|---|
| Імплант Neodent | від 423 USD (~19 035 грн) | від 1146 USD | від 470 USD |
| Імплант Neodent Aqua | від 512 USD (~23 040 грн) | — | — |
| Абатмент Neobiotech | від 78 USD (~3 510 грн) | — | — |
| Встановлення коронки | від 254 USD (~11 430 грн) | від 476 USD | від 260 USD |
Ціни в колонці «Україна» — за даними клінік-партнерів MediUkraine; еквівалент у гривнях рахується за орієнтовним курсом і залежить від дня оплати. Колонки «Чехія» і «Туреччина» — нижні межі цін, опублікованих у прайсах тамтешніх клінік, а для Туреччини також у рекомендованому тарифі Турецької стоматологічної асоціації на 2026 рік, станом на серпень 2026 року; переведені в долари за курсом на дату збору. Прочерк означає, що зіставної опублікованої ціни на цю позицію знайти не вдалося. Остаточну вартість у будь-якій країні називає клініка після огляду.
Neodent — бразильський виробник дентальних імплантів із Куритиби, заснований 1993 року. З 2012-го компанія входить до групи Straumann і закриває в її портфелі середній ціновий рівень, тоді як лінія Straumann лишається преміальною. Для пацієнта це означає промислову й наукову підтримку великої групи при нижчій ціні самого виробу.
Сам імплант — титановий гвинт, який вкручують у щелепну кістку замість втраченого кореня. За кілька місяців кістка вростає в мікрорельєф його поверхні, і лише після цієї остеоінтеграції на імплант ставлять абатмент і коронку. Принцип однаковий для всіх систем; відрізняються вони геометрією різі, обробкою поверхні, конструкцією з'єднання з абатментом і асортиментом ортопедичних компонентів.
Систему обирають у типових клінічних ситуаціях: заміщення одного втраченого зуба, кількох поспіль, а також повної відсутності зубів на щелепі, де імпланти стають опорами для незнімного протеза. Лінійка Grand Morse охоплює діаметри від 3,5 до 7,0 мм, тож її використовують і у вузькому фронтальному відділі, і в зоні молярів, і у свіжій лунці одразу після видалення зуба.
Кому імплантація не підходить або відкладається: некомпенсований цукровий діабет, приймання бісфосфонатів і деносумабу у високих дозах, активний пародонтит із рухливістю зубів, нелікована інфекція в зоні втручання, вагітність, вік до завершення росту щелеп, стан після променевої терапії щелепно-лицевої ділянки. Частина цих пунктів тимчасова — до питання повертаються після лікування чи стабілізації показників.
Є й ситуації, коли лікар запропонує іншу систему, і це нормально. Хірург працює за протоколом тієї системи, з якою навчався: інструментарій, послідовність фрез і рекомендовані терміни навантаження в різних виробників не збігаються. Grand Morse випускають із 2017 року, тому масив довгих спостережень саме за цим з'єднанням коротший, ніж у платформ, які на ринку з дев'яностих: якщо для вас принципові дані за десять і більше років, скажіть про це на консультації.
Medi Ukraine — сервіс пошуку лікування та координації, а не клініка. Ми добираємо стоматологію й лікаря, який працює саме з цією системою, узгоджуємо дати візитів і супроводжуємо пацієнта, зокрема того, хто приїздить з-за кордону. Рішення про те, чи можна ставити імплант і яку систему обрати, ухвалює лікар після очного огляду й аналізу томограми.
Актуальна платформа бренду називається Grand Morse. Її суть — одне конічне з'єднання з абатментом (конус Морзе з кутом 16 градусів та індексацією) для всіх діаметрів імпланта, від 3,5 до 7,0 мм. Практичний наслідок для пацієнта простий: ортопедичні компоненти уніфіковані, і якщо через роки коронку доведеться переробляти, лікарю не доведеться шукати рідкісний перехідник під конкретний діаметр.
Конічне з'єднання притискає абатмент до імпланта тертям по конусу, а не самим лише гвинтом. У лабораторних дослідженнях такі з'єднання показують менший мікрозазор і менші мікрорухи під навантаженням, ніж класичний зовнішній шестигранник, а це один із чинників, від яких залежить стабільність кістки біля шийки імпланта. У конструкцію закладено й переключення платформи: абатмент вужчий за платформу імпланта, тож стик відсунуто від краю кістки.
У межах Grand Morse є кілька геометрій під різні клінічні ситуації. Helix GM — універсальний імплант із конічним тілом, прогресивною різзю та ріжучими камерами: він набирає первинну стабільність у м'якій кістці й у свіжій лунці одразу після видалення зуба, тому саме його ставлять у більшості випадків. Drive GM застосовують, коли потрібен високий торк при вкручуванні; Titamax GM має простішу циліндричну геометрію для щільної кістки. Є також вузькі одноетапні імпланти для дуже тісних проміжків і виличні Zygoma GM — окреме рішення при крайній атрофії верхньої щелепи, яке виконують у небагатьох центрах.
Довжини в лінійці — приблизно від 8 до 18 мм, і поєднання довжини з діаметром визначають за томограмою, а не за побажанням пацієнта. Вузькі 3,5 мм ставлять у зоні нижніх різців і бічних верхніх різців, де гребінь тонкий; діаметри 5,0–7,0 мм — у ділянці молярів і в широких лунках після видалення багатокореневого зуба. Ширший імплант не означає надійніший: якщо кістки навколо нього лишається менше міліметра, це радше мінус, ніж плюс.
Базова поверхня системи — Neoporos: титан обробляють піском і протравлюють кислотою, отримуючи мікрошорсткість, у яку вростає кістка. Це той самий тип поверхні, що й у більшості систем середнього та преміального рівня, і саме з ним пов'язаний найбільший масив спостережень за брендом.
Acqua — та сама поверхня після додаткової обробки, яка робить її гідрофільною: кров розтікається по імпланту одразу, замість того щоб збиратися краплями. Ідея в тому, що згусток і клітини контактують із поверхнею з перших хвилин, а отже ранні етапи остеоінтеграції йдуть швидше. За цю версію доплачують — у прайсі 512 USD проти 423 USD, — і доплата виправдана не завжди.
Acqua зазвичай обирають, коли кістка м'яка, як у бічних відділах верхньої щелепи, коли імплант ставлять одразу в лунку після видалення зуба, коли планують скоротити строк до навантаження або коли загоєння очікувано повільніше — у курців, у пацієнтів із компенсованим діабетом. Чого гідрофільна поверхня не робить: вона не скасовує остеоінтеграції, не замінює кісткової пластики при браку об'єму й не дає права навантажити імплант раніше, якщо він не тримається щільно. Строки лікар визначає за первинною стабільністю, а не за назвою поверхні в прайсі.
Протоколів установлення кілька, і вибір між ними клінічний. Класичний двоетапний: імплант закривають заглушкою, чекають остеоінтеграції, потім розкривають і ставлять формувач ясен. Одноетапний: формувач ставлять одразу, і другого хірургічного втручання не потрібно. Негайна імплантація — установка в лунку в день видалення зуба, можлива, коли стінки лунки збережені й немає гострого запалення. Негайне навантаження — фіксація тимчасової коронки в перші дні, і орієнтир для нього не бажання пацієнта, а торк при вкручуванні, зазвичай від 35 Н·см, разом із виміряним показником стабільності.
Для повної щелепи в системі є протокол NeoArch: чотири-шість імплантів, кутові мультиюніт-абатменти й фіксований тимчасовий протез у короткий строк, а постійна конструкція — після остеоінтеграції. Це окремий напрям із власними показаннями та обмеженнями, який планують інакше, ніж заміщення одного зуба. Ортопедична частина здебільшого цифрова: в імплант вкручують скан-боді, сканують ротову порожнину й фрезерують коронку за бібліотекою виробника. Фіксація буває гвинтовою або цементною, і при гвинтовій коронку можна зняти без руйнування, а під яснами не лишається надлишків цементу — вони одна з причин запалення навколо імпланта.
Чим система відрізняється від преміального сегмента. Передусім ціною виробу й тим, скільки років спостережень за платформою опубліковано: Grand Morse запустили 2017 року, тоді як з'єднання низки преміальних систем випускають десятиліттями, і десятирічні дані там повніші. У преміальних лініях трапляються рішення, яких у Neodent немає, наприклад титан-цирконієвий сплав, що дає міцність при малих діаметрах. Водночас у систематичних оглядах виживаність імплантів різних виробників розходиться менше, ніж їхні прайси: на результат сильніше впливають планування за томограмою, стан кістки, гігієна, куріння й досвід лікаря. Тому систему обговорюють з лікарем під конкретний випадок, а не обирають за рядком у прайсі.
Перші дві-три доби тримається набряк і помірний біль — це очікувана реакція тканин на втручання, а не ускладнення. Лікар призначає знеболювальне, за показаннями антибіотик та антисептичні полоскання, радить холод на щоку в перші години й тепле м'яке харчування. Сауни, спортзалу, авіаперельотів і гарячої їжі в ці дні краще уникати.
Шви знімають на 7–10 день, тоді ж лікар оглядає рану. До цього візиту зону втручання не чистять щіткою, обмежуючись полосканнями, і жують протилежним боком. Насторожити мають наростання набряку після третьої доби, пульсівний біль, виділення гною, температура вище 38 градусів або оніміння, яке не минуло після закінчення дії анестезії.
Далі йде остеоінтеграція, і саме вона займає більшу частину лікування: на нижній щелепі зазвичай 3–4 місяці, на верхній 4–6, довше після кісткової пластики чи синус-ліфтингу. Для поверхні Acqua виробник заявляє коротші ранні строки, і в частині випадків лікар справді скорочує паузу — але підставою для цього є первинна стабільність і контрольний знімок, а не сама назва поверхні.
Ортопедичний етап додає ще 2–4 тижні: формувач ясен, абатмент, сканування або відбиток і виготовлення коронки в лабораторії. Повноцінно жувати на новому зубі можна після фіксації постійної коронки, а звикають до неї більшість пацієнтів за кілька тижнів. Контур ясен навколо коронки остаточно формується ще кілька місяців, і в зоні усмішки це помітно.
Про невдачі варто говорити прямо: частина імплантів не інтегрується. Трапляється це нечасто й здебільшого в перші місяці, а причинами бувають інфекція, перегрів кістки під час свердління, надто раннє навантаження, куріння чи некомпенсовані хвороби. Тоді імплант видаляють, ділянці дають зажити 2–3 місяці, за потреби додають кістковий матеріал і повторюють установку; найімовірніше, друга спроба виявиться результативною, але наперед цього не обіцяють.
Після фіксації коронки лікування переходить у режим спостереження: огляд і професійна гігієна раз на пів року, контрольний знімок раз на рік для оцінки рівня кістки біля шийки імпланта. За десятирічними спостереженнями частка імплантів, які продовжують функціонувати, у великих системах перевищує 90 відсотків, проте це статистика, а не обіцянка: прогнозувати результат для конкретного пацієнта може лише лікар, який бачив томограму й стан тканин.
Крок 1. Консультація, томограма й вибір системи. Лікар оглядає порожнину рота, оцінює прикус і стан ясен, направляє на конусно-променеву томограму. За знімком визначають, чи вистачає кістки, чи потрібна пластика, який діаметр і довжину імпланта Grand Morse обрати та яку поверхню — Neoporos чи Acqua. Пацієнт отримує письмовий план з етапами, термінами й кошторисом.
Крок 2. Установка імпланта. Втручання проходить під місцевою анестезією, за потреби з медикаментозною седацією, і триває 40–60 хвилин на одну опору. Лікар формує ложе оригінальними фрезами системи, вкручує імплант із контролем зусилля динамометричним ключем і робить контрольний знімок. Рану зашивають; за достатньої первинної стабільності одразу ставлять формувач ясен або тимчасову коронку поза прикусом.
Загалом від першої консультації до постійної коронки минає три-шість місяців, а якщо потрібна кісткова пластика — до дев'яти. Між хірургією й коронкою вміщаються остеоінтеграція, формувач ясен, абатмент і виготовлення роботи в лабораторії, тож активних візитів у цей проміжок небагато: більшість часу займає загоєння, яке пацієнт проводить удома. Усі етапи амбулаторні, госпіталізація не потрібна, і після кожного візиту можна повертатися до звичних справ того ж дня.
Імплантологічне лікування — не одна процедура, а цикл на кілька місяців із довгими паузами між активними етапами. Для пацієнта з іншого міста чи з-за кордону його зручно розкласти на дві поїздки, а якщо кісткову пластику роблять окремим етапом — на три.
Перша поїздка діагностична й хірургічна: консультація, томограма, за потреби видалення зуба, установка імпланта, контрольний знімок і огляд перед від'їздом. Разом це 2–4 дні, з яких на клініку припадає кілька годин. Уже на цьому етапі в паспорт вклеюють наліпку з артикулом і серійним номером установленого імпланта.
Далі — пауза на остеоінтеграцію, 3–6 місяців удома. Активних процедур немає: потрібні ретельна гігієна, обережність із навантаженням на зону втручання й зв'язок із лікарем, якщо щось турбує. Якщо зуба бракує у видимій зоні, на цей період виготовляють тимчасову конструкцію.
Друга поїздка ортопедична: формувач ясен, абатмент, сканування або відбиток, примірка й фіксація постійної коронки. Вона займає від 5 до 10 днів залежно від завантаженості зуботехнічної лабораторії та кількості коронок.
Потім цикл переходить у підтримку: огляд і професійна гігієна раз на пів року, щорічний контрольний знімок. Документи лишаються в пацієнта, тож спостерігатися можна й за місцем проживання, а якщо коронку колись доведеться переробляти, за артикулом у паспорті підберуть сумісний компонент. Розклад обох поїздок складає Medi Ukraine, ми ж тримаємо зв'язок між етапами.
Установка імпланта — хірургічне втручання, і очікувані наслідки в перші дні є завжди: набряк, гематома на щоці, помірний біль, іноді незначна кровоточивість. Вони минають за кілька днів. Насторожити мають інші ознаки: наростання набряку після третьої доби, пульсівний біль, виділення гною, температура вище 38 градусів, оніміння, яке не минуло після закінчення дії анестезії.
Хірургічні ускладнення нечасті, але серйозні. На нижній щелепі це пошкодження нижнього альвеолярного нерва з онімінням губи, підборіддя чи ясен — тимчасовим, іноді стійким. На верхній — перфорація дна гайморової пазухи, здатна призвести до синуситу. Можливе також ушкодження кореня сусіднього зуба. Профілактика тут одна: планування за конусно-променевою томограмою й хірургічний шаблон, а не свердління на око.
Головне пізнє ускладнення — периімплантит, запалення тканин навколо імпланта із втратою кістки. Йому передує мукозит, запалення лише м'яких тканин, яке ще зворотне. Пускові чинники відомі: недостатня гігієна, куріння, залишки цементу під яснами при цементній фіксації коронки, пародонтит в анамнезі, нерегулярні огляди. Лікують очищенням поверхні імпланта, антисептиками й антибіотиками, у запущених випадках хірургічно або видаленням опори, тому раннє виявлення на огляді вирішує багато.
Окремо стоїть відсутність остеоінтеграції: імплант не приживається й стає рухливим. Це трапляється переважно в перші місяці після установки, і поверхня чи бренд тут не страхують — значно більше важать стан кістки, техніка свердління без перегріву, куріння й супутні хвороби. Тактика стандартна: імплант видаляють, ділянці дають зажити, за потреби додають кістковий матеріал і через 2–3 місяці повторюють спробу.
Є й ускладнення ортопедичної частини: розкручування чи перелом гвинта абатмента, скол облицювання коронки, рідше перелом самого абатмента. Профілактика тут технічна — затягування динамометричним ключем із зусиллям, яке вказує виробник, вивірений прикус і компоненти, розраховані саме на це з'єднання. Перехідники інших виробників, які продають як сумісні, коштують дешевше, проте точність прилягання конуса й поведінку з'єднання під навантаженням виробник перевіряв лише для власних деталей. Тому який саме абатмент закладено в кошторис, варто з'ясувати до ортопедичного етапу, а не після.
Протипоказання ділять на постійні й тимчасові. До перших належать тяжкі некомпенсовані хвороби серця та порушення згортання крові, стан після променевої терапії щелепно-лицевої ділянки, приймання бісфосфонатів і деносумабу у високих онкологічних дозах через ризик медикаментозного остеонекрозу щелепи. До других — некомпенсований цукровий діабет, активний пародонтит із рухливістю зубів, нелікована інфекція в зоні втручання, вагітність, вік до завершення росту щелеп. Куріння формально не забороняє втручання, але помітно підвищує ризик периімплантиту й ранньої втрати опори. Оцінити ризики для конкретного пацієнта може лише лікар після огляду й аналізу знімка.
📍 Україна, Львів
Стоматологічна клініка у Львові з окремими лікарями за напрямами: хірургія та імплантація, ортопедія, терапія, ендодонтія під мікроскопом, пародонтологія, ортодонтія й дитяча стоматологія. Читати далі
Насамперед ціною виробу й обсягом опублікованих спостережень. Neodent із 2012 року входить до групи Straumann і посідає в ній середній ціновий рівень: платформу Grand Morse запустили 2017 року, тож десятирічних даних саме за цим з'єднанням менше, ніж у платформ, які випускають десятиліттями. Технологічно це повноцінна система з конічним з'єднанням, мікрошорсткою та гідрофільною поверхнями й повним набором ортопедичних компонентів. У систематичних оглядах виживаність імплантів різних виробників розходиться менше, ніж їхні прайси.
У клініках, з якими працює Medi Ukraine, установка починається від 423 USD, а версія з поверхнею Acqua — від 512 USD. Це ціна хірургічного етапу: абатмент рахують окремо, від 78 USD, встановлення коронки — від 254 USD. Тобто один відновлений зуб складається щонайменше з трьох позицій кошторису, до яких за потреби додають видалення зуба, кісткову пластику чи синус-ліфтинг. Остаточну суму називає лікар після огляду й томограми.
Acqua — гідрофільна версія тієї самої поверхні: кров змочує імплант одразу, тому ранні етапи остеоінтеграції йдуть швидше. Її зазвичай обирають при м'якій кістці, при встановленні одразу в лунку після видалення зуба, коли планують скоротити строк до навантаження або коли загоєння очікувано повільніше. У звичайній ситуації з достатнім об'ємом щільної кістки доплата не обов'язкова. Вирішує лікар за томограмою, і це питання варто поставити ще на консультації.
Grand Morse — платформа, побудована навколо одного конічного з'єднання з абатментом для всіх діаметрів імпланта, від 3,5 до 7,0 мм. Для лікаря це менше шансів помилитися з підбором компонента, для пацієнта — простіше обслуговування конструкції через роки: перехідник під ваш імплант не доведеться шукати рідкісним артикулом. Конічне з'єднання також щільніше прилягає, ніж класичний зовнішній шестигранник, що впливає на стабільність кістки біля шийки імпланта.
За десятирічними спостереженнями частка імплантів, які продовжують функціонувати, у великих системах перевищує 90 відсотків. Для платформи Grand Morse спостереження коротші, бо її випускають із 2017 року. Проте будь-яка така цифра — статистика по групах пацієнтів, а не обіцянка для конкретної людини: строк служби залежить від гігієни, куріння, пародонтиту в анамнезі, регулярності оглядів і від того, як розподілене жувальне навантаження. Коронка на імпланті служить менше за сам імплант і з часом потребує заміни.
Іноді так, але це рішення хірурга, а не побажання пацієнта. Тимчасову коронку поза прикусом фіксують у перші дні лише тоді, коли імплант тримається щільно: орієнтуються на торк при вкручуванні, зазвичай від 35 Н·см, і на виміряний показник стабільності. Постійну коронку в будь-якому разі виготовляють після остеоінтеграції. Якщо кістка м'яка або одночасно робили кісткову пластику, від негайного навантаження відмовляються заради приживлення опори.
Технічно на ринку є перехідники, які продають як сумісні з цим з'єднанням, і коштують вони дешевше за оригінальні. Але точність прилягання конуса та поведінку з'єднання під навантаженням виробник перевіряв лише для власних компонентів, тому ризик мікрозазору й розкручування гвинта з неоригінальною деталлю вищий. Питання варто поставити до ортопедичного етапу й попросити внести артикули в кошторис. Коронку виготовляє зуботехнічна лабораторія, і її матеріал обирають окремо.
Підберемо клініку та лікаря, запишемо без черг — результати в день обстеження.
Отримати консультацію →
