Ватна паличка — предмет, без якого більшість людей не уявляють догляду за вухами. І саме вона є однією з головних причин утворення сірчаних пробок та травмування вуха. Здавалося б, що може бути простіше — взяти паличку і прочистити вухо. Але насправді це хибна звичка, що здатна завдати серйозної шкоди. Розповімо про те, що таке сірна пробка, чому вона утворюється і коли самостійне видалення є небезпечним.
Що таке сірна пробка і чому вона утворюється?
Вушна сірка — це не бруд, а захисний секрет, що виробляється спеціальними залозами шкіри зовнішнього слухового ходу. Вона виконує важливі функції: захищає шкіру ходу від пересихання та подразнення, має антибактеріальні та фунгіцидні властивості, «ловить» пилові частинки та мікроорганізми, перешкоджаючи їхньому проникненню вглиб. У нормі сірка виводиться з вушного ходу самостійно завдяки рухам щелепи при жуванні та розмові — разом зі шкірним епітелієм, що злущується.
Сірна пробка утворюється, коли цей природний самоочисний механізм порушується. Основні причини: надмірне виробництво сірки (індивідуальна особливість); вузький або звивистий зовнішній слуховий хід; використання ватних паличок — вони не очищають хід, а проштовхують сірку вглиб, ущільнюючи її; часте застосування навушників-вкладишів, берушів, слухових апаратів — вони порушують природне самоочищення; підвищена в’язкість сірки (буває при дерматологічних захворюваннях, у людей похилого віку, при низькій відносній вологості повітря).
Симптоми сірної пробки
Невелика кількість сірки у вухах — норма і не потребує жодного лікування. Сірна пробка дає симптоми, як правило, коли вона значно збільшується у розмірі або при попаданні у вухо води (наприклад, після купання) — волога розбухає пробку, вона повністю перекриває хід і симптоми різко посилюються. Типові прояви: відчуття закладеності або «ваги» у вусі, зниження слуху на одне вухо, відчуття власного голосу або кроків «у голові» (аутофонія), іноді — шум або дзвін у вусі, рідко — легке запаморочення.
Больовий синдром для неускладненої пробки не характерний. Якщо є виражений біль — це вже не просто пробка, а можливо отит або травма від спроби самостійного видалення.
Чому не варто видаляти пробку самостійно?
Спроби самостійно видалити сірну пробку несуть реальні ризики. По-перше, без огляду неможливо точно знати, що є пробка, а не щось інше. Схожі симптоми можуть давати: отит, перфорація барабанної перетинки (при якій промивання категорично протипоказане!), стороннє тіло у вусі. По-друге, ватні палички та інші предмети проштовхують пробку ще глибше, ущільнюючи її і наближаючи до барабанної перетинки. Пробка, що притискається до барабанної перетинки, може викликати рефлекторний кашель, нудоту, запаморочення. По-третє, травмування шкіри зовнішнього ходу гострими предметами (шпильки, сірники тощо) призводить до зовнішнього отиту — запалення. По-четверте, самостійне промивання вуха при непрохідній або невідомій патології може занести інфекцію або спровокувати ускладнення.
Як правильно видаляти сірні пробки?
Найбезпечніший варіант — звернутися до ЛОРа. Лікар спочатку огляне вухо за допомогою отоскопа — щоб підтвердити наявність пробки та оцінити стан барабанної перетинки. Якщо барабанна перетинка ціла — пробку промивають теплою водою або фізіологічним розчином під тиском за допомогою шприца або спеціального іригатора. Процедура безболісна і займає кілька хвилин. Якщо промивання не показане — пробку видаляють сухим способом за допомогою гачка або вушного пінцета під контролем зору.
Для пом’якшення пробки вдома (перед візитом до лікаря або при невеликих, неускладнених пробках) можна використовувати спеціальні краплі-церуменолітики (на основі карбаміду перекису, гліцерину або рослинних масел). Вони розм’якшують сірку і полегшують її природне виведення або промивання. Не використовуйте свічки для вух — їхня ефективність науково не підтверджена, а ризик опіку або перекривання ходу воском реальний. Для профілактики — відмовтеся від ватних паличок для чищення вух (можна акуратно протирати лише вушну раковину), зволожуйте повітря, не зловживайте навушниками-вкладишами.
