Синусит — це запалення слизової оболонки навколоносових пазух, яке зустрічається значно частіше, ніж прийнято вважати. Щороку мільйони людей страждають від цього захворювання, але далеко не всі розуміють, коли звичайний нежить перетворюється на щось серйозніше. Проблема в тому, що синусит має схожі ознаки з простудою, і багато пацієнтів тижнями відтягують звернення до лікаря, займаючись самолікуванням. Саме тому важливо знати, які симптоми синуситу вимагають обов’язкової консультації з ЛОР-лікарем.
Що таке синусит і чому він виникає?
Синусит — це запальний процес у слизовій оболонці одного або кількох навколоносових пазух. У нормі пазухи заповнені повітрям і виконують важливі функції: зволоження та фільтрацію вдихуваного повітря, захист мозку від ударів, формування голосового резонансу. Коли слизова оболонка запалюється, вона набрякає, вузький вивідний отвір пазухи перекривається, і в ній починає накопичуватися слиз або гній.
Причини синуситу різноманітні. Найчастіше він розвивається як ускладнення гострої респіраторної вірусної інфекції — вірус пошкоджує епітелій слизової оболонки носа та пазух, порушуючи їхній захист. До інших чинників розвитку хвороби належать: бактеріальна інфекція (стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка), алергічні реакції (алергічний риніт), грибкова інфекція, анатомічні особливості носа — викривлення носової перегородки, поліпи, аденоїди. Знижений імунітет, куріння, сухий або забруднений повітря в приміщенні також сприяють виникненню синуситу.
Залежно від тривалості перебігу розрізняють гострий синусит (до 4 тижнів), підгострий (від 4 до 12 тижнів) та хронічний (понад 12 тижнів). Важливо знати, що хронічний синусит може розвинутися, якщо гостру форму не лікувати або лікувати неправильно. Відповідно до локалізації запалення синусит поділяють на гайморит (верхньощелепні пазухи), фронтит (лобові пазухи), етмоїдит (клітини решітчастої кістки) та сфеноїдит (клиноподібна пазуха).
Симптоми синуситу, які не можна ігнорувати
Ключова проблема полягає в тому, що початкові симптоми синуситу майже не відрізняються від звичайного нежитю або ГРВІ. Проте є певні ознаки, які мають насторожити і стати сигналом для негайного звернення до ЛОРа.
Перший і найважливіший симптом — тривалість і характер виділень з носа. Якщо нежить не проходить довше 10 днів або після покращення знову різко погіршився — це може свідчити про синусит. Виділення при синуситі, як правило, густі, жовто-зеленого кольору, іноді з неприємним запахом. Хоча колір сам по собі не є абсолютним критерієм, у поєднанні з іншими ознаками він має важливе діагностичне значення.
Болі та відчуття тиску в ділянці обличчя — характерна ознака синуситу. Залежно від ураженої пазухи біль може відчуватися в різних зонах: при гаймориті — під очима та в щоках, при фронтиті — над бровами та в ділянці лоба, при етмоїдиті — між очима та в переніссі. Характерно, що цей біль посилюється при нахилі голови вперед, жуванні, надавлюванні на ділянку пазухи.
Закладеність носа, яка не минає попри лікування деконгестантами — ще один тривожний сигнал. При синуситі набряк слизової настільки виражений, що звичайні краплі від нежитю дають лише тимчасовий ефект або не допомагають зовсім. Порушення нюху (гіпосмія або аносмія) також нерідко супроводжує синусит і може зберігатися навіть після усунення інших симптомів.
Підвищення температури тіла понад 38°C, загальна слабкість та погіршення самопочуття можуть свідчити про бактеріальний синусит, що вимагає антибіотикотерапії. Особливо небезпечним сигналом є набряк повік, почервоніння шкіри навколо орбіти, двоїння в очах або різке погіршення зору — ці симптоми можуть вказувати на орбітальне ускладнення синуситу і вимагають термінової медичної допомоги. Сильний головний біль, ригідність потиличних м’язів, світлобоязнь — ознаки можливого менінгіту, що також є ускладненням запущеного синуситу.
Діагностика синуситу: як лікар встановлює діагноз?
Правильна діагностика синуситу — запорука ефективного лікування. ЛОР-лікар починає з детального збору анамнезу: уточнює скарги, тривалість симптомів, попереднє лікування, наявність алергії. Після цього проводиться ендоскопічне дослідження носа — за допомогою тонкого гнучкого інструменту з камерою лікар оглядає слизову оболонку носа та вхідні отвори пазух, може виявити поліпи, набряк, гнійне відокремлюване.
Інструментальна діагностика включає рентгенографію навколоносових пазух — традиційний метод, що дає загальне уявлення про стан пазух. Однак більш інформативним є комп’ютерна томографія (КТ) пазух носа, яка дозволяє точно визначити локалізацію та поширеність запального процесу, виявити анатомічні аномалії, оцінити стан кісткових стінок пазух. КТ особливо важлива при підготовці до хірургічного лікування або при підозрі на ускладнення.
Мікробіологічне дослідження виділень з носа або пазух дозволяє ідентифікувати збудника інфекції та визначити його чутливість до антибіотиків. Це особливо важливо при хронічному синуситі, резистентному до стандартної терапії. При підозрі на алергічну природу захворювання призначається алергологічне обстеження — шкірні проби або аналіз крові на специфічні IgE. Загальний аналіз крові допомагає оцінити вираженість запального процесу та диференціювати вірусну та бактеріальну інфекцію.
Лікування синуситу: коли потрібна консультація ЛОРа?
Підхід до лікування синуситу залежить від його форми, причини та тяжкості перебігу. При легкому гострому вірусному синуситі лікування може бути симптоматичним: сольові розчини для зрошення носа, деконгестанти короткими курсами (не більше 5–7 днів), за наявності болю — нестероїдні протизапальні препарати. Проте це не означає, що лікар не потрібен — навіть при легких симптомах варто проконсультуватися, щоб підтвердити діагноз і виключити ускладнення.
Антибіотикотерапія показана при бактеріальному синуситі. Ознаки, що вказують на бактеріальну природу: симптоми не покращуються або погіршуються після 10 днів; виражений біль або чутливість в ділянці обличчя; температура вище 39°C. Самостійно призначати собі антибіотики категорично не рекомендується — тільки лікар може визначити, чи дійсно потрібен антибіотик, і який саме препарат буде ефективним у конкретному випадку.
Хронічний синусит вимагає комплексного підходу. Окрім медикаментозного лікування (топічні кортикостероїди, промивання носа, за показаннями — антибіотики тривалими курсами), нерідко постає питання про хірургічне втручання. Функціональна ендоскопічна хірургія пазух (FESS) — сучасний малоінвазивний метод, який дозволяє розширити природні отвори пазух, видалити поліпи та відновити нормальну вентиляцію. Операція проводиться через ніс без зовнішніх розрізів, відновлення займає кілька тижнів.
Зверніться до ЛОР-лікаря, якщо симптоми тривають більше 10 днів, або якщо у вас є хоча б один з тривожних симптомів, описаних вище. Рання діагностика та правильне лікування синуситу — це гарантія того, що гостра форма не перейде в хронічну, а ускладнення не встигнуть розвинутися. Пам’ятайте: здоров’я пазух — це здоров’я всього організму, адже хронічні вогнища інфекції в навколоносових пазухах можуть негативно впливати на серце, нирки та інші органи.
