Шум у вухах — тиннітус — один з найбільш поширених і водночас найбільш недооцінених симптомів, що суттєво знижує якість життя. За різними оцінками, від нього страждає від 10 до 15% дорослого населення. Хтось чує постійний дзвін, хтось — гудіння, клацання, свист або шипіння. Шум буває одностороннім або двостороннім, постійним або епізодичним, пульсуючим або монотонним. Кожна з цих характеристик є важливою діагностичною підказкою для лікаря.
Як класифікують шум у вухах і що це означає?
Тиннітус буває суб’єктивним і об’єктивним. Суб’єктивний тиннітус — значно поширеніший варіант: шум чує лише сам пацієнт, він не реєструється жодними приладами. Він пов’язаний зі збоями у слуховій системі — від внутрішнього вуха до слухових центрів мозку. Об’єктивний тиннітус — рідкісний варіант, при якому шум можна почути за допомогою стетоскопа, прикладеного до вуха. Він пов’язаний з реальними звуками, що генерує організм: пульсацією судин (пульсуючий тиннітус), спазмом м’язів середнього вуха або м’якого піднебіння, дисфункцією євстахієвої труби.
Пульсуючий тиннітус — шум, синхронний із серцебиттям, — потребує особливо уважного ставлення, оскільки може вказувати на судинну патологію: артеріальну гіпертонію, атеросклероз, судинну мальформацію, пухлини судинного походження (гломусна пухлина). Він вимагає обов’язкового обстеження.
Основні причини шуму у вухах
Причини тиннітусу надзвичайно різноманітні. Найпоширеніша — нейросенсорна (сенсоневральна) туговухість, пов’язана зі старінням (пресбіакузис) або тривалим впливом шуму (шумова травма). При цьому гинуть волоскові клітини завитки, і мозок «компенсує» нестачу сигналу, генеруючи власні звуки. Гостра акустична травма — одноразовий вплив надгучного звуку (вибух, концерт без захисту) може призвести до негайного шуму у вухах та зниження слуху. Серна пробка — банальна, але часта причина закладеності вуха і шуму, що легко усувається вимиванням. Отосклероз — патологічне розростання кістки середнього вуха. Хвороба Меньєра — тріада симптомів: епізодичне запаморочення, флуктуюча туговухість та тиннітус; пов’язана з порушенням тиску ендолімфи у внутрішньому вусі. Медикаменти — ціла група ліків має ототоксичний ефект: аспірин у великих дозах, деякі антибіотики (аміноглікозиди), петльові діуретики, хіміотерапевтичні препарати. Судинні захворювання — артеріальна гіпертонія, атеросклероз, анемія. Патологія скронево-нижньощелепного суглоба та м’язів шиї. Стрес та психоемоційне перенапруження нерідко посилюють або провокують тиннітус.
Діагностика тиннітусу: комплексний підхід
Діагностика шуму у вухах починається з детального збору анамнезу: характер шуму, його тривалість, чи є зниження слуху, запаморочення, чи приймаються ототоксичні препарати, чи є артеріальна гіпертонія, чи був вплив голосного шуму. ЛОР-огляд включає отоскопію (огляд барабанної перетинки), ендоскопію носоглотки. Аудіологічне обстеження: тональна порогова аудіометрія дозволяє визначити, чи є зниження слуху, та виявити на яких частотах. Тимпанометрія оцінює функцію середнього вуха. Акустичний рефлекс. При підозрі на судинну причину або акустичну неврому — МРТ головного мозку з контрастом. УЗД судин шиї та транскраніальна допплерографія при пульсуючому тиннітусі. Загальний аналіз крові, рівень тиреотропного гормону, цукор крові.
Чи можна вилікувати тиннітус?
Лікування тиннітусу залежить від причини. Якщо вдається усунути причину (видалити серну пробку, нормалізувати тиск, замінити ототоксичний препарат, вилікувати отит) — шум, як правило, минає. Але в більшості хронічних випадків ніяких специфічних ліків від тиннітусу, на жаль, немає. Проте є ефективні методи зменшення його впливу на життя: слухова терапія — noise therapy, при якій пацієнт носить спеціальні генератори шуму, що «маскують» тиннітус. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — найбільш науково обґрунтований психологічний метод, що допомагає змінити ставлення до тиннітусу. Слухові апарати — при поєднанні з туговухістю значно покращують якість звукосприйняття і опосередковано зменшують тиннітус. Тиннітус-реабілітаційна терапія (TRT). Якщо у вас з’явився шум у вухах — не ігноруйте його. Зверніться до ЛОРа для виключення тих причин, які піддаються лікуванню.
