Ембріологія в ЕКЗ — це все, що відбувається з яйцеклітинами, спермою й ембріонами поза тілом пацієнтки. Етап починається в момент пункції, коли ембріолог шукає ооцити в отриманій фолікулярній рідині, і закінчується перенесенням ембріона в порожнину матки або його заморожуванням. Між цими точками — від трьох до шести діб роботи в лабораторії.
Цей етап проходить кожен, хто робить ЕКЗ або ICSI: з власними яйцеклітинами чи донорськими, зі спермою партнера чи донора. Окремо від програми ЕКЗ ембріологію не замовляють, але від неї багато залежить, тому про роботу лабораторії варто розпитати так само докладно, як про лікаря.
Важливо чесно розділяти, на що лабораторія впливає, а на що ні. Від неї залежать умови культивування: стабільна температура, кислотність і склад газу в інкубаторах, якість середовищ, чистота повітря, точність і досвід ембріологів, система ідентифікації, яка зводить до мінімуму ризик плутанини зразків. Добра лабораторія дає кожному ембріону шанс реалізувати свій потенціал і робить усе, щоб не втратити ембріони через власні помилки.
А от сам потенціал ембріона закладений до того, як він потрапляє в лабораторію. Він залежить насамперед від віку жінки й якості яйцеклітин, від якості сперми, від того, чи правильний набір хромосом отримав ембріон. З віком частка яйцеклітин із хромосомними помилками зростає, і жодне середовище чи інкубатор цього не виправить. Тому та сама лабораторія може давати дуже різні результати молодшим і старшим пацієнткам.
MediUkraine — сервіс пошуку лікування, а не клініка. Ми допоможемо підібрати клініку репродуктивної медицини й передамо ваш запит, а клініка складе план і кошторис до поїздки. Рішення про протокол, спосіб запліднення й день перенесення ухвалюють лікар і ембріолог.
Оцінка яйцеклітин. Одразу після пункції ембріолог під мікроскопом знаходить у фолікулярній рідині комплекси яйцеклітин з оточуючими клітинами й переносить їх у середовище. Якщо планують ICSI, оточуючі клітини обережно прибирають, щоб оцінити зрілість. Для ICSI використовують лише зрілі яйцеклітини, на стадії метафази II. Незрілі трапляються майже в кожному циклі, і їхня частка — одна з причин, чому кількість фолікулів на УЗД не дорівнює кількості ембріонів.
Запліднення. Через кілька годин після пункції яйцеклітини запліднюють. При класичному ЕКЗ до кожної додають підготовлені сперматозоїди, і один із них проникає сам. При ICSI ембріолог вибирає один сперматозоїд і тонкою голкою вводить його всередину яйцеклітини. ICSI потрібна при чоловічому факторі, при невдалому заплідненні в попередньому циклі, при роботі з замороженими яйцеклітинами чи хірургічно отриманими сперматозоїдами. Якщо ж сперма нормальна, ICSI не підвищує шанс народження дитини порівняно з класичним методом.
Перевірка запліднення. Наступного ранку, приблизно через 16–18 годин, ембріолог дивиться, чи з'явилися в яйцеклітині два пронуклеуси — ядра з генетичним матеріалом матері й батька. Це ознака нормального запліднення. Яйцеклітини з одним або трьома пронуклеусами вважають аномально заплідненими й зазвичай не переносять. На цьому кроці пара вперше дізнається, скільки ембріонів у неї є.
Культивування до 3-ї доби. Ембріон ділиться, і на 3-тю добу в нормі має близько шести–восьми клітин. Ембріолог оцінює кількість клітин, їхню рівномірність і частку фрагментації, тобто дрібних уламків цитоплазми. Перенесення на 3-тю добу обирають, коли ембріонів мало або коли в клініці так склалася практика.
Бластоциста на 5–6 добу. До 5-ї чи 6-ї доби частина ембріонів стає бластоцистою: усередині з'являється порожнина, а клітини розділяються на дві групи. Внутрішня клітинна маса згодом стане плодом, зовнішній шар, трофектодерма, — плацентою. До цієї стадії доживають не всі ембріони, і це очікувано: частина з них зупиняється через хромосомні чи інші порушення розвитку. Перенесення бластоцисти дає змогу вибрати ембріон, який уже показав здатність розвиватися.
Класифікація Гарднера простими словами. Бластоцисту часто описують записом на кшталт «4AA» або «3BC». Цифра від 1 до 6 показує, наскільки бластоциста розвинулася: 1–2 — порожнина тільки формується, 3–4 — вона заповнює ембріон і він розширюється, 5–6 — ембріон починає виходити або вже вийшов зі своєї оболонки. Перша літера оцінює внутрішню клітинну масу, друга — трофектодерму: A — багато щільно розташованих клітин, B — менше або вони розташовані вільніше, C — дуже мало клітин. Чим вища оцінка, тим у середньому вищий шанс імплантації. Але це оцінка зовнішнього вигляду: вона не показує, чи правильний у ембріона набір хромосом, і бластоциста з оцінкою «C» теж може дати здорову вагітність.
Time-lapse інкубатори. У звичайному інкубаторі ембріони виймають для огляду під мікроскопом. Time-lapse інкубатор має вбудовану камеру, яка фотографує ембріони кожні кілька хвилин, тож ембріолог бачить увесь розвиток, не порушуючи умов культивування. Це зручний інструмент для лабораторії. Проте HFEA, регулятор репродуктивної медицини Великої Британії, на своїй сторінці про цю опцію зазначає, що за даними рандомізованих досліджень time-lapse не підвищує шанс народити дитину для більшості пацієнтів ЕКЗ.
Допоміжний хетчинг. Перед імплантацією бластоциста має вийти зі своєї оболонки. При допоміжному хетчингу ембріолог лазером робить в оболонці отвір або стоншує її, щоб полегшити цей вихід. Ідея логічна, але NICE не рекомендує цю маніпуляцію, бо не доведено, що вона підвищує частоту вагітності, а HFEA не відносить її до опцій із доведеною ефективністю. Окремі ситуації, де хетчинг виконують з технічних причин, наприклад під час біопсії для PGT, — інша справа.
Вибір і перенесення. Ембріолог разом із лікарем обирає для перенесення ембріон із найвищою оцінкою. ESHRE і HFEA, як правило, радять переносити один ембріон: так знижується ризик багатоплідної вагітності, яка небезпечніша і для матері, і для дітей. Ембріони, що лишилися й добре розвиваються, зазвичай заморожують методом вітрифікації — про це є окрема сторінка про кріоконсервацію яйцеклітин і ембріонів.
Поки ембріони в лабораторії, пацієнтка відновлюється після пункції. Зазвичай це короткочасний легкий дискомфорт внизу живота й відчуття здуття. Сильний біль, наростання об'єму живота, задишка чи різке зменшення кількості сечі — привід одразу зателефонувати в клініку, бо це можуть бути ознаки синдрому гіперстимуляції яєчників.
Про розвиток ембріонів клініка повідомляє за власним графіком: найчастіше наступного дня після пункції, коли відомо, скільки яйцеклітин запліднилося, потім на 3-тю добу й у день перенесення. Багато лабораторій надсилають фото ембріонів або короткий опис оцінки. Цифри можуть зменшуватися від дня до дня, і це очікувано: не кожна яйцеклітина запліднюється і не кожен ембріон доживає до бластоцисти.
Перенесення ембріона — коротка процедура без анестезії, схожа на гінекологічний огляд. Ембріон у краплі середовища вводять у порожнину матки через тонкий катетер, часто під контролем УЗД. Після цього можна повертатися до звичайного життя: постільний режим не підвищує шансів на вагітність.
Далі триває підтримка другої фази циклу — зазвичай препарати прогестерону, схему призначає лікар. Тест на вагітність роблять за аналізом крові на ХГЛ у день, який призначає клініка. Домашній тест, зроблений раніше, може дати хибний результат.
Ембріони, що лишилися, заморожують у день перенесення або наступного дня, якщо вони досягли стадії бластоцисти на 6-ту добу. Клініка повідомляє, скільки ембріонів заморожено, з якою оцінкою, і видає документ про умови зберігання.
Якщо вагітність не настала, варто попросити клініку розібрати цикл: скільки було зрілих яйцеклітин, як пройшло запліднення, на якій стадії ембріони зупинялися. Ці дані допомагають вирішити, чи змінювати протокол стимуляції, спосіб запліднення або день перенесення в наступній спробі.
Крок 1. Отримання яйцеклітин. Під час пункції лікар під контролем УЗД аспірує вміст фолікулів, а ембріолог у сусідньому приміщенні одразу шукає в рідині яйцеклітини й переносить їх у середовище в інкубатор. Пацієнтці в цей час зазвичай дають внутрішньовенну седацію.
Крок 2. Підготовка сперми. Свіжий чи розморожений зразок сперми обробляють, щоб відібрати рухливі сперматозоїди й прибрати семінальну рідину. Кожен зразок маркують, а ідентифікацію на ключових кроках перевіряють другим співробітником або електронною системою, щоб звести ризик плутанини до мінімуму.
Крок 7. Перенесення й заморожування. Обраний ембріон переносять у порожнину матки тонким катетером. Решту якісних ембріонів вітрифікують, а клініка повідомляє підсумки циклу: скільки яйцеклітин отримано, скільки запліднилося, скільки ембріонів перенесено й заморожено. Письмовий звіт варто попросити заздалегідь.
Кошторис ембріологічного етапу зазвичай складається з кількох частин: базова робота лабораторії, яка входить у програму ЕКЗ, спосіб запліднення, тривалість культивування, вітрифікація ембріонів і зберігання, а також додаткові опції, якщо ви на них погоджуєтеся. Точну вартість і план клініка називає після консультації, і краще попросити кошторис письмово, з переліком того, що входить у базову суму.
Запитайте, які показники лабораторії клініка відстежує і чи готова їх показати: частку нормального запліднення, частку ембріонів, що досягають бластоцисти, частоту вагітності після перенесення одного ембріона у вашій віковій групі. Перші два ESHRE відносить до ключових показників роботи лабораторії, а частота вагітності — клінічний показник; серйозна клініка рахує і ті, і інші. Пам'ятайте, що загальні цифри клініки залежать від віку її пацієнток і тому погано порівнюються між собою.
Уточніть, як влаштовано контроль ідентифікації: чи перевіряє другий співробітник кожне переміщення яйцеклітин, сперми й ембріонів, чи використовують електронну систему маркування. Це не питання недовіри, а нормальна частина якісної лабораторної практики.
Про кожну додаткову опцію запитайте прямо: чи доведено, що вона підвищує шанс народження дитини саме у вашій ситуації, і на які дослідження клініка спирається. ESHRE у рекомендаціях щодо додаткових опцій 2023 року більшість із них не радить для рутинного застосування. Чесна клініка не нав'язує опцію як «обов'язкову для успіху».
Окремо з'ясуйте умови заморожування: вартість вітрифікації, зберігання за рік, як продовжити договір дистанційно і що буде з ембріонами, якщо ви не вийдете на зв'язок. Також варто знати, чи видадуть вам фото ембріонів і звіт про цикл англійською, якщо ви плануєте лікуватися далі в іншій країні.
Сам лабораторний етап не несе фізичного ризику для пацієнтки: усе відбувається поза її тілом. Медичні ризики пов'язані з іншими етапами ЕКЗ — стимуляцією яєчників, пункцією й перенесенням. Серед них синдром гіперстимуляції яєчників, кровотеча чи інфекція після пункції, багатоплідна й позаматкова вагітність. Їх докладно описано на сторінці про ЕКЗ, а на цьому етапі головне — вчасно повідомити клініку про тривожні симптоми.
Основний ризик лабораторного етапу — залишитися без ембріона для перенесення. Яйцеклітини можуть виявитися незрілими, запліднення може не відбутися, а ембріони можуть зупинитися в розвитку до 5-ї доби. Повна відсутність запліднення при класичному ЕКЗ трапляється нечасто, і в наступному циклі лікар може запропонувати ICSI. Зупинка розвитку може бути пов'язана і з якістю яйцеклітин і сперми, і з умовами культивування, а розбір циклу допомагає це розрізнити.
Подовжене культивування до бластоцисти добре вивчене, але не позбавлене питань. Деякі спостережні дослідження пов'язують перенесення бластоцист із дещо вищою частотою однояйцевих близнюків. Абсолютний ризик невеликий, але його варто знати.
Додаткові опції з низькою доказовістю мають не лише фінансову ціну. Кожна маніпуляція з ембріоном — це додатковий вплив, а користь від неї для більшості пацієнтів не доведена. HFEA прямо радить пацієнтам питати клініку про докази й пам'ятати, що для більшості таких опцій вони відсутні або суперечливі.
Рідкісні, але серйозні події в лабораторії — плутанина зразків і збій обладнання, зокрема інкубатора чи кріосховища. Ризик цього знижують подвійна перевірка ідентифікації, системи сигналізації й резервне живлення, постійний контроль температури та газу. Варто запитати клініку, як саме це влаштовано в неї.
Щоб знизити ризики, клініка проводить обстеження перед програмою, працює за письмовими протоколами, бере письмові згоди пацієнтів на процедури з ембріонами, радить переносити один ембріон і пояснює підсумки циклу. Рішення про додаткові опції залишається за вами: якщо опцію пропонують, запитайте, чи є для неї медичне показання саме у вашій ситуації.
Перенесення бластоцисти на 5-ту добу дає змогу вибрати ембріон, який уже показав здатність розвиватися, і за даними досліджень у середньому дає трохи вищу частоту вагітності на одне перенесення. Тому багато клінік вважають його стандартом, якщо ембріонів кілька.
Але при одному-двох ембріонах перевага не така очевидна: є ризик, що до 5-ї доби не доживе жоден, і тоді перенесення не відбудеться. У такій ситуації лікар і ембріолог можуть запропонувати перенесення на 3-тю добу. Рішення ухвалюють індивідуально.
Зазвичай базова ембріологія входить у вартість програми ЕКЗ, а окремо рахують ICSI, культивування до бластоцисти, вітрифікацію, зберігання ембріонів і додаткові опції на кшталт time-lapse чи допоміжного хетчингу. Тому підсумкова сума залежить від того, що саме потрібно у вашій ситуації.
Точну вартість і план клініка називає після консультації. Попросіть письмовий кошторис із розподілом на базову програму й окремі позиції, щоб розуміти, за що ви платите.
Це запис за класифікацією Гарднера. Цифра 4 означає, що бластоциста добре розширилася. Перша літера A — внутрішня клітинна маса, з якої розвивається плід, містить багато щільно розташованих клітин. Друга літера A — так само оцінено зовнішній шар, з якого формується плацента.
Така оцінка вважається високою, але вона описує лише зовнішній вигляд. Вона не показує, чи правильний у ембріона набір хромосом, і ембріони з нижчими оцінками теж призводять до народження здорових дітей.
Time-lapse — корисний інструмент для лабораторії: ембріони не виймають з інкубатора для огляду, а ембріолог бачить увесь їхній розвиток. Але HFEA зазначає, що за даними рандомізованих досліджень ця опція не підвищує шанс народити дитину для більшості пацієнтів ЕКЗ.
Якщо в клініці time-lapse входить у базову програму, це не мінус. Якщо ж його пропонують як платну опцію, яка нібито суттєво підвищує шанси, варто попросити докази для вашої ситуації.
Шанси залежать насамперед від віку жінки на момент отримання яйцеклітин і від якості ембріона. Частка ембріонів з хромосомними помилками з віком зростає, і це одна з головних причин, чому результати ЕКЗ у старших пацієнток нижчі. Важливі також стан ендометрію, причина безпліддя і якість сперми.
Робота лабораторії впливає на те, чи збережуть ембріони свій потенціал, але не може його збільшити. Тому вагітність не можна гарантувати наперед, а оцінка ембріона лише приблизно відображає його шанси.
Зупинка розвитку між 3-ю і 5-ю добою — звичайна частина ЕКЗ. На цьому відрізку ембріон переходить від запасів яйцеклітини до роботи власних генів, і ті, що мають серйозні хромосомні чи інші порушення, часто зупиняються.
Якщо ж ембріони зупиняються масово в кількох циклах поспіль, варто разом із лікарем розібрати причини: вік, якість яйцеклітин і сперми, протокол стимуляції, умови культивування.
Так, багато лабораторій надсилають фото ембріонів у день перенесення або разом зі звітом про цикл, а клініки з time-lapse інкубаторами іноді дають і коротке відео розвитку. Політика різна, тож запитайте про це заздалегідь.
Для пацієнтів з-за кордону корисно отримати і письмовий звіт: скільки яйцеклітин було, скільки запліднилося, які оцінки мали перенесені й заморожені ембріони. Це знадобиться лікареві вдома й у разі наступних спроб.
Опишіть вашу ситуацію — підберемо клініку репродуктивної медицини й передамо запит. План лікування й вартість клініка назве після консультації.
Отримати консультацію →