Головна сторінка / Послуги / Донорство яйцеклітин (ооцитів) в Україні

Донорство яйцеклітин (ооцитів) в Україні

Донорські яйцеклітини потрібні тоді, коли власні ооцити жінки вже не дають шансу на вагітність або несуть ризик спадкової хвороби: після менопаузи, при виснаженні яєчників, після кількох невдалих спроб ЕКЗ через низьку якість ембріонів. Яйцеклітини донорки запліднюють спермою чоловіка, а ембріон переносять у матку пацієнтки, яка сама виношує й народжує дитину. В Україні донорство ооцитів регулюють наказ МОЗ № 787 і стаття 123 Сімейного кодексу: донорка проходить те саме обстеження, що й пацієнтка програми ЕКЗ, а для подружжя, коли ембріон отримано зі спермою чоловіка, кодекс визначає, що батьками дитини є чоловік і дружина, яка її народила. Шанси залежать насамперед від віку донорки, якості ембріонів і стану ендометрію реципієнтки.
Запишіться на консультацію
АнестезіяДля реципієнтки не потрібна: перенесення ембріона без знеболення
ТривалістьКілька тижнів на підготовку ендометрію й перенесення
ПеребуванняАмбулаторно
ВідновленняЗвичайний режим наступного дня після перенесення

Що таке донорство яйцеклітин і кому воно потрібне

Донорство яйцеклітин (ооцитів) означає, що для ЕКЗ беруть яйцеклітини іншої жінки, донорки. Їх запліднюють спермою чоловіка пацієнтки, вирощують ембріони в лабораторії, а один із них переносять у матку жінки, яка хоче завагітніти. Вона сама виношує дитину й народжує її. Генетично дитина пов'язана з доноркою яйцеклітини й чоловіком пацієнтки (або донором сперми), але не з жінкою, яка її виношує.

Ця сторінка для реципієнтів, тобто для пари чи жінки, якій потрібні донорські ооцити. Наказ МОЗ № 787 називає три групи показань: відсутність власних яйцеклітин, вроджена чи набута, зокрема через природну менопаузу; ризик передати дитині спадкову хворобу; повторні невдалі спроби ЕКЗ, коли яєчники слабко відповідають на стимуляцію, а ооцити й ембріони щоразу виходять низької якості.

На практиці до донорських ооцитів часто приходять жінки старшого репродуктивного віку, пацієнтки з передчасною недостатністю яєчників (коли яєчники перестають нормально працювати до 40 років), жінки після видалення яєчників чи хіміо- або променевої терапії, а також носійки генетичних мутацій, які не хочуть передати їх дитині, якщо преімплантаційне тестування для них не підходить.

Для подружжя, коли ембріон отримано зі спермою чоловіка, правове питання вирішує частина 3 статті 123 Сімейного кодексу України: подружжя визнають батьками дитини, яку народила дружина після перенесення ембріона, зачатого її чоловіком та іншою жінкою. Тобто матір'ю записують дружину, яка народила, а встановлення материнства донорки кодекс не передбачає. Якщо використано донорську сперму або жінка проходить програму без чоловіка, діють інші норми, і їх варто розібрати з юристом.

Донорські ооцити не єдиний варіант. Якщо власні яйцеклітини ще є, хоч і небагато, лікар може запропонувати спершу кілька циклів із ними, накопичення ембріонів або генетичне тестування. Рішення ухвалюють разом після консультації репродуктолога, а не з першого ж аналізу на АМГ.

Лікар проводить консультацію з пацієнтом в кабінеті
Чому саме ми?
Ваш особистий лікар-
координатор MediUkraine
Зв’язатися з контакт-центром MediUkraine

Кому потрібні донорські ооцити

Відсутність власних яйцеклітин є головним показанням до програми з донорськими ооцитами.
Повторні невдалі спроби ЕКЗ через низьку якість ембріонів теж є показанням за наказом МОЗ № 787.
Ризик передати дитині спадкову хворобу по жіночій лінії може бути причиною обрати донорські яйцеклітини.
Вік жінки понад 42–43 роки сам по собі не є прямим показанням, але саме тоді шанси з власними ооцитами різко падають.

Як підготуватися до програми з донорськими ооцитами

  1. Перший етап підготовки — повне обстеження реципієнтки, бо від її стану залежить, чи зможе вона безпечно виношувати вагітність.
  2. Чоловік або донор сперми теж проходить обстеження до початку програми.
  3. Порожнину матки оцінюють окремо, бо саме вона приймає ембріон.
  4. Жінкам після 45 років обстеження розширюють, бо вагітність навантажує серце, судини й обмін речовин.

Варіанти програм: донорка, свіжі й заморожені ооцити

Програми з донорськими яйцеклітинами відрізняються за двома ознаками: хто донорка і в якому вигляді ви отримуєте її ооцити, свіжими чи замороженими. Від цього залежать терміни, гнучкість планування і, частково, шанси.

Хто може бути донором. За наказом МОЗ № 787 донорами ооцитів можуть бути анонімні добровільні донорки, близькі родички пацієнтки, а також пацієнтки програм ЕКЗ, які за письмовою згодою передають частину своїх ооцитів іншій жінці. В анонімному донорстві ви не знайомі з доноркою, вона не знає вас, а клініка зберігає лікарську таємницю. Анкету донорки заповнює й кодує лікар, тож у документах ви бачите не прізвище, а код.

Вимоги до донорки. Порядок встановлює, що донорка має бути віком від 18 до 36 років, мати власну народжену здорову дитину, задовільне соматичне здоров'я, не мати спадкових хвороб, негативних фенотипових проявів і залежностей від наркотиків чи алкоголю. Обстеження донорки таке саме, як для пацієнтки програми ЕКЗ: аналізи на ВІЛ, сифіліс, гепатити В і С, на токсоплазмоз, хламідії, цитомегаловірус і краснуху, мазки, гормони, УЗД, висновок терапевта. Під час підписання згоди в донорки додатково беруть і заморожують зразок крові й плазми для можливих генетичних досліджень і контролю інфекцій. Каріотипування й медико-генетичне консультування наказ передбачає за показаннями, а клініки часто за власними правилами роблять донорці каріотип, скринінг на носійство поширених спадкових хвороб і консультацію психолога. Спитайте, що саме входить у перевірку донорки в обраній клініці.

Що ви знаєте про донорку. На вимогу реципієнта клініка може надати фенотипічний портрет донорки: зазвичай це зріст, вага, колір очей і волосся, тип статури, група крові, освіта. Що саме входить у портрет, залежить від правил клініки, але ідентифікувальних даних анонімної донорки вам не дають. Особисто ви знаєте донорку лише тоді, коли нею стає, наприклад, родичка.

Свіжі донорські ооцити. Донорка проходить стимуляцію яєчників і пункцію фолікулів саме під вашу програму. Її цикл і підготовку вашого ендометрію синхронізують гормонами, щоб ембріон можна було перенести в оптимальний момент. Ооцити запліднюють у день пункції, ембріони зазвичай вирощують до 5–6 доби. Перевага в тому, що за договором ви можете отримати всі ооцити одного циклу донорки, а отже, нерідко й кілька ембріонів для заморожування. Мінус: усе залежить від графіка донорки, а її цикл може зсунутися або стимуляція дати менше ооцитів, ніж очікували.

Заморожені донорські ооцити. Клініка вже має вітрифіковані яйцеклітини донорок у кріобанку, і ви обираєте донорку з наявних. Ооцити розморожують у день, коли ваш ендометрій готовий, тож синхронізація не потрібна, а програму легше вписати в поїздку. Зазвичай пакет містить фіксовану кількість ооцитів. Не всі яйцеклітини переживають розморожування, тож важливо знати, скільки зрілих ооцитів у пакеті. За даними великих реєстрів, шанси з вітрифікованими донорськими ооцитами можуть бути дещо нижчими, ніж зі свіжими, хоча з розвитком методу різниця скорочується.

Ембріони з донорськими ооцитами. Часто ембріони не переносять свіжими, а заморожують і переносять у наступному, спеціально підготовленому циклі. Саме так описує алгоритм і наказ № 787: синхронізація або стимуляція донорки, запліднення, заморожування ембріонів, підготовка реципієнтки до перенесення кріоембріона. Такий підхід дає час на генетичне тестування, якщо воно потрібне, і на ідеальну підготовку ендометрію.

Запліднення. Ооцити запліднюють спермою чоловіка або донорською спермою. При нормальній спермограмі можливе класичне ЕКЗ, при поганих показниках чи для розморожених ооцитів частіше обирають ICSI. Це рішення ембріолога, а не окрема програма.

Донорські ооцити для жінки без партнера. Наказ дозволяє повнолітнім жінкам проходити програми допоміжних репродуктивних технологій за медичними показаннями. Чи доступна програма з донорськими ооцитами й донорською спермою жінці без партнера, підтверджує клініка: з'ясуйте це до початку, бо внутрішні правила клінік відрізняються.

Підготовка ендометрію. Якщо власних циклів немає, ендометрій готують замісною гормональною терапією: спершу естрогени в таблетках, пластирах чи гелі, поки слизова не досягне потрібної товщини й структури на УЗД (поріг визначає лікар), потім додають прогестерон. Ембріон переносять на точно визначений день прийому прогестерону. Якщо цикли збережені, ендометрій іноді готують і в природному циклі з контролем овуляції.

Що варто знати пацієнтам з-за кордону

  • В Україні донорство ооцитів регулюють наказ МОЗ № 787 і стаття 123 Сімейного кодексу.
  • Більшу частину обстежень можна пройти вдома й надіслати клініці заздалегідь.
  • Програма із замороженими донорськими ооцитами найзручніша для поїздки.
  • На саме перенесення ембріона зазвичай досить кількох днів на місці.
  • До поїздки з'ясуйте, як ваша країна ставиться до донорства яйцеклітин і чи визнає вона українські документи про народження.
  • MediUkraine допоможе підібрати клініку репродуктивної медицини й передасть ваш запит.

Після перенесення ембріона: чого чекати

Перенесення ембріона займає кілька хвилин і зазвичай не потребує знеболення. Відчуття схожі на звичайний гінекологічний огляд: дзеркало, тонкий катетер, легкий тиск. Після процедури можна вставати майже одразу, а в той самий день повертатися до звичних справ.

Гормональну підтримку не припиняють. Прогестерон, а часто й естрогени, продовжують у тих самих дозах, які призначив лікар. Для реципієнтки без власних циклів це особливо важливо: її організм сам не виробляє гормонів, потрібних для ранньої вагітності, і самовільна відміна препаратів може її перервати.

Суворий постільний режим не потрібен: досліджень, які б показали користь лежання після перенесення, немає. Які обмеження потрібні в ці дні (навантаження, сауна, переліт), уточніть у клініки; звичайна ходьба зазвичай не шкодить. Невеликі кров'янисті виділення чи тягнучий біль унизу живота трапляються й не обов'язково означають невдачу.

Тест на вагітність здають у крові (ХГЛ) у день, який називає клініка: наказ МОЗ № 787 визначає строк 10–16 днів після перенесення. Домашні тести до цього строку часто дають хибні результати. Якщо ХГЛ позитивний, аналіз повторюють через кілька днів, щоб побачити, як він росте, а не раніше ніж через 21 день після перенесення роблять УЗД, яке підтверджує плідне яйце в матці.

Якщо вагітність підтверджена, гормональну підтримку продовжують за схемою лікаря, поки функцію не перебере плацента. Подальше ведення вагітності можна проходити в акушера-гінеколога вдома. Варто сказати йому, що вагітність настала з донорською яйцеклітиною: такі вагітності частіше ускладнюються підвищенням тиску й прееклампсією, тому контроль тиску й аналізів має бути уважнішим.

Якщо тест негативний, гормони відміняють за схемою лікаря, і за кілька днів починається кровотеча відміни. Коли є заморожені ембріони, наступне перенесення можна планувати вже в одному з найближчих циклів, без нової донорки.

Як проходить програма, крок за кроком

Крок 1. Консультація репродуктолога. Лікар переглядає ваші обстеження й попередні протоколи ЕКЗ, підтверджує показання до донорських ооцитів і пояснює, чи є сенс ще спробувати з власними яйцеклітинами. Тут же обговорюють варіант програми: свіжі чи заморожені ооцити, кількість ембріонів для перенесення, потреба в генетичному тестуванні.

Крок 2. Обстеження реципієнтки й партнера. Аналізи, УЗД, висновок терапевта, за потреби гістероскопія. Виявлені проблеми лікують до старту, бо від порожнини матки й загального здоров'я залежить і імплантація, і безпека вагітності.

Скільки триває програма від першої консультації до перенесення, залежить від протоколу й клініки: із замороженими ооцитами її легше спланувати, зі свіжими строки залежать від циклу донорки. Самій реципієнтці на місці найчастіше потрібно бути кілька днів.

Із чого складається вартість і що з'ясувати в клініки

Вартість складається з трьох блоків: частина донорки, робота лабораторії й ваша власна підготовка до перенесення. Клініки комплектують їх по-різному, тому порівнювати варто не підсумкові числа, а склад програм.

Частина донорки: обстеження, препарати для стимуляції, моніторинг, пункція з анестезією та компенсація донорці. У програмі із замороженими ооцитами ця частина вже закладена в пакет ооцитів із кріобанку.

Лабораторія: запліднення (ЕКЗ або ICSI), культивування до бластоцисти, за бажанням генетичне тестування ембріонів, вітрифікація ембріонів і річне зберігання. Розморожування й наступні перенесення можуть рахувати окремо.

Ваша частина: консультації, УЗД-моніторинг, гормональні препарати, перенесення ембріона, аналіз на ХГЛ, за потреби гістероскопія. Окремо йдуть обстеження партнера і, якщо потрібно, донорська сперма.

Що з'ясувати в клініки до підписання договору: скільки ооцитів ви отримуєте (фіксована кількість чи весь урожай циклу) і скільки з них зрілих; що буде, якщо донорка дасть мало ооцитів або цикл скасують; чи можна замінити донорку; чи входять у вартість перенесення заморожених ембріонів; скільки коштує зберігання після першого року; хто платить за препарати, якщо знадобиться більша доза. Точну вартість і план клініка називає після консультації, і краще отримати їх письмово до поїздки.

Ризики та безпека для реципієнтки

Для реципієнтки сама процедура перенесення зазвичай малоризикова: пункції немає, стимуляції яєчників немає, а отже немає й ризику синдрому гіперстимуляції яєчників. Основні медичні ризики пов'язані з підготовкою ендометрію та з самою вагітністю.

Ризики вагітності. За даними досліджень, вагітності з донорськими ооцитами частіше ускладнюються гіпертензією та прееклампсією, ніж вагітності з власними яйцеклітинами, навіть з урахуванням віку. Ризик гестаційного діабету, передчасних пологів і кесаревого розтину зростає з віком матері. Тому важливі обстеження до програми й уважне ведення вагітності: контроль тиску, сечі, глюкози.

Вік реципієнтки. Що старша жінка, то вищі ризики для неї самої під час вагітності. Професійні товариства, зокрема ASRM, радять ретельне медичне обстеження реципієнток старшого віку перед перенесенням ембріона. Обґрунтоване рішення про допустимість вагітності ухвалює лікар з урахуванням стану серця, судин і обміну речовин.

Багатоплідна вагітність. Перенесення двох ембріонів підвищує шанс на двійню, а двійня означає значно вищий ризик передчасних пологів, прееклампсії й ускладнень для дітей. Наказ МОЗ № 787 рекомендує переносити не більше 1–2 ембріонів, а з молодими донорськими ембріонами розумно переносити один.

Позаматкова вагітність і викидень. Після будь-якого перенесення ембріона зберігається невеликий ризик позаматкової вагітності, тому важливо вчасно зробити перше УЗД. Ризик раннього викидня з донорськими ооцитами залежить насамперед від віку донорки, тож зазвичай нижчий, ніж із власними ооцитами в тому самому віці, хоча в найстарших реципієнток він може зростати.

Препарати. Естрогени можуть підвищувати ризик тромбозів, особливо при курінні, зайвій вазі чи тромбофілії в родині. Про такі речі треба сказати лікарю заздалегідь, щоб він оцінив ризик і підібрав схему.

Психологічний бік. Рішення про донорську яйцеклітину часто дається непросто: це втрата генетичного зв'язку, питання, чи розповідати дитині. Консультація психолога до програми допомагає. Багато фахівців радять не приховувати від дитини її походження, а розповісти в доступній для віку формі.

Суміжні послуги

Часті запитання

Чи буде дитина схожа на мене, якщо яйцеклітина донорська?

Генетично дитина успадковує ознаки донорки й чоловіка (або донора сперми). Саме тому донорку обирають за фенотипом: зріст, колір очей і волосся, тип статури, група крові. Багато рис, зокрема звички, мова, поведінка, формуються вихованням.

Крім того, умови вагітності, зокрема здоров'я матері, теж мають значення для розвитку плода, хоча жінка, яка виношує, і не передає йому свою ДНК.

Скільки коштує програма з донорськими яйцеклітинами?

Вартість складається з частини донорки (обстеження, стимуляція, пункція, компенсація), лабораторії (запліднення, культивування, заморожування) і вашої підготовки (препарати, моніторинг, перенесення). Програма зі свіжими ооцитами й програма із замороженими з кріобанку рахуються по-різному.

Точну вартість і план клініка називає після консультації. Просіть письмовий кошторис і уточнюйте, скільки ооцитів ви отримуєте і що буде, якщо їх виявиться менше.

Які шанси на вагітність із донорськими ооцитами?

Шанси залежать насамперед від віку донорки й якості ембріонів, а також від стану матки реципієнтки. Тому з донорськими ооцитами результат значно менше залежить від віку самої реципієнтки, ніж із власними яйцеклітинами, хоча в найстарших реципієнток шанси можуть дещо знижуватися. Британський регулятор HFEA у своїх щорічних звітах показує, що в групах старшого віку частота народжень із донорськими яйцеклітинами помітно вища, ніж із власними.

Конкретні відсотки для себе просіть у клініки: хай назве свої результати саме для програм із донорськими ооцитами, свіжими чи замороженими, у розрахунку на перенесення.

Чи можу я дізнатися, хто донорка?

В анонімній програмі, як правило, ні: клініка зберігає лікарську таємницю, а в документах донорка фігурує під кодом. Вам можуть надати фенотипічний портрет: зріст, вагу, колір очей і волосся, групу крові, освіту.

Наказ МОЗ № 787 допускає й донорство від близьких родичок. У такому разі ви знаєте донорку особисто, а обстеження вона проходить таке саме, як анонімна донорка.

Свіжі чи заморожені донорські ооцити: що обрати?

Свіжі ооцити можуть дати всі яйцеклітини циклу донорки, якщо так передбачає договір, і нерідко кілька ембріонів про запас, але програма залежить від її графіка й синхронізації циклів. Заморожені ооцити вже є в кріобанку, програму легше спланувати, і вона зручніша для поїздки.

За даними реєстрів, шанси із замороженими ооцитами можуть бути трохи нижчими, ніж зі свіжими, але різниця скорочується. Варто спитати клініку про її власні результати для обох варіантів і про кількість зрілих ооцитів у пакеті.

Хто буде записаний матір'ю дитини?

Для подружжя, коли ембріон отримано зі спермою чоловіка, за частиною 3 статті 123 Сімейного кодексу України батьками дитини визнають подружжя. Тобто матір'ю записують дружину, яка народила, а встановлення материнства донорки кодекс не передбачає. Для жінки без чоловіка чи програми з донорською спермою діють інші норми, тож це варто уточнити з юристом.

Якщо ви громадяни іншої країни, з'ясуйте з юристом своєї країни, як там оформлюють документи дитини, народженої після донорства ооцитів.

Як стати донором яйцеклітин в Україні?

За наказом МОЗ № 787 донором ооцитів може бути жінка віком від 18 до 36 років, яка має власну здорову дитину, задовільне здоров'я, не має спадкових хвороб і залежностей. Вона проходить таке саме обстеження, як пацієнтка програми ЕКЗ, і підписує інформовану згоду.

Порядок рекомендує загалом не більше 8 стимуляцій яєчників для однієї донорки і перерву щонайменше 2 місяці між ними. Якщо впродовж 30 діб після пункції виникають ускладнення, передбачені наказом, клініка надає донорці медичну допомогу. Щодо участі звертаються безпосередньо в клініку репродуктивної медицини.

Плануєте ЕКЗ в Україні?

Опишіть вашу ситуацію — підберемо клініку репродуктивної медицини й передамо запит. План лікування й вартість клініка назве після консультації.

Отримати консультацію →
Запишіться на консультацію