ICSI (інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда) — спосіб запліднення в межах програми ЕКЗ, коли ембріолог під мікроскопом вводить один сперматозоїд безпосередньо в цитоплазму яйцеклітини тонкою скляною мікропіпеткою. Перші вагітності після ICSI описала група репродуктологів з Брюсселя в 1992 році, і метод докорінно змінив допомогу при важкому чоловічому безплідді.
При звичайному ЕКЗ сперматозоїди мають самі проникнути крізь оболонку яйцеклітини, і для цього їх потрібно досить багато й достатньо рухливих. ICSI обходить цей бар'єр: на кожну зрілу яйцеклітину потрібен лише один живий сперматозоїд, хоча й це не гарантує запліднення. Тому метод може допомогти навіть тоді, коли сперматозоїдів одиниці або їх отримали з тканини яєчка.
Для жінки ICSI нічим не відрізняється від звичайного ЕКЗ: та сама стимуляція, той самий моніторинг, та сама пункція і перенесення ембріона. Різниця лише в лабораторії, у перші години після пункції. Дізнатися, яким способом запліднювали ваші яйцеклітини, можна з протоколу ембріологічного етапу.
Сьогодні ICSI застосовують значно ширше, ніж для чоловічого фактора. За звітами європейського реєстру ESHRE, у більшості циклів запліднення в Європі роблять саме цим методом. Водночас рандомізоване дослідження, опубліковане в The Lancet у 2021 році, не показало, що ICSI підвищує частоту народжень у пар з нормальною спермограмою, а ASRM не рекомендує її рутинно за відсутності чоловічого фактора. Тому питання «чи потрібна мені ICSI» варто ставити лікарю прямо.
MediUkraine допоможе підібрати клініку репродуктивної медицини й передасть ваш запит, а клініка складе план і кошторис до поїздки. Якщо чоловічий фактор ще не обстежений, почати варто з діагностики чоловічого безпліддя: від її результатів залежить, чи буде потрібна ICSI і як отримуватимуть сперматозоїди.
Класична ICSI. Після пункції ембріолог звільняє яйцеклітини від оточуючих клітин кумулюсу за допомогою ферменту й тонких піпеток. Це потрібно, щоб побачити, чи зріла яйцеклітина: ін'єкувати можна лише зрілі (на стадії метафази II). Незрілі для ICSI не придатні, і частку незрілих яйцеклітин неможливо точно передбачити заздалегідь.
Сперму обробляють, щоб відокремити рухливі сперматозоїди від семінальної рідини й решти клітин. Ембріолог під мікроскопом зі збільшенням у кілька сотень разів обирає сперматозоїд нормальної на вигляд форми з добрим рухом, знерухомлює його й набирає в мікропіпетку. Яйцеклітину фіксують утримувальною піпеткою, проколюють оболонку і вводять сперматозоїд у цитоплазму. Наступного дня перевіряють, чи з'явилися два пронуклеуси — ознака нормального запліднення.
Більшість зрілих яйцеклітин після ICSI запліднюється, але не всі. Невелика частина пошкоджується під час ін'єкції, частина не активується або запліднюється аномально. Ці втрати відомі й очікувані, тому не варто розраховувати, що кількість ембріонів дорівнюватиме кількості отриманих яйцеклітин.
IMSI. Той самий принцип, але сперматозоїд обирають під збільшенням у кілька тисяч разів, щоб побачити дрібні дефекти голівки, зокрема вакуолі. Ідея логічна, проте огляд Cochrane не знайшов переконливих доказів, що IMSI підвищує частоту народжень порівняно з класичною ICSI. ESHRE у рекомендаціях щодо додаткових методів 2023 року не радить застосовувати її рутинно.
PICSI. Сперматозоїди кладуть на чашку з гіалуроновою кислотою: зрілі клітини з неушкодженою мембраною до неї прикріплюються, і ембріолог бере саме їх. Велике рандомізоване дослідження HABSelect у Великій Британії не показало значущого зростання частоти народжень, хоча частка викиднів у групі PICSI була дещо нижчою. Тому PICSI не вважають стандартним методом.
Інші методи відбору сперматозоїдів. Магнітна сортировка (MACS), мікрофлюїдні чипи та подібні технології мають на меті відсіяти клітини з пошкодженою ДНК. Доказова база для них обмежена, і ESHRE оцінює кожен із них окремо: жоден не вважають стандартом для всіх. Якщо такий метод пропонують, варто запитати, які саме дані у вашому випадку на нього вказують.
Сперматозоїди з яєчка. При необструктивній азооспермії сперматозоїди шукають у тканині яєчка під мікроскопом (micro-TESE), при обструктивній їх зазвичай легше отримати пункцією (TESA). Знайдені клітини часто малорухливі, і ембріолог спершу оцінює їхню життєздатність. Використання сперматозоїдів з яєчка при високій фрагментації ДНК у сперматозоїдах еякуляту, без азооспермії, — питання дискусійне, рутинно його не застосовують.
Штучна активація ооцитів. Якщо після ICSI запліднення майже не відбулося, причиною може бути збій активації яйцеклітини. Тоді в наступному циклі іноді застосовують кальцієві іонофори, які імітують сигнал сперматозоїда. Метод розглядають для вузьких показань, насамперед після повної невдачі або дуже низької частоти запліднення, а даних про його довгострокову безпеку поки небагато.
Розщеплена схема. Коли якість сперми прикордонна, частину яйцеклітин запліднюють звичайним способом, а частину — ICSI. Так лабораторія бачить, як яйцеклітини запліднюються кожним способом, і отримує інформацію для наступних спроб, хоча й така схема не гарантує запліднення.
Для жінки після ICSI все відбувається так само, як після звичайної пункції в програмі ЕКЗ: кілька годин спостереження в клініці, кілька днів тягнучого болю внизу живота, можливі незначні кров'янисті виділення. Сама ICSI проходить у лабораторії й ніяк не позначається на самопочутті.
Наступного дня після пункції клініка повідомляє, скільки яйцеклітин виявилися зрілими, скільки з них ін'єкували і скільки запліднилося нормально. Далі ембріолог щодня оцінює розвиток ембріонів і разом з лікарем визначає день перенесення: третю або п'яту добу.
Перенесення ембріона, заморожування решти і підтримка прогестероном такі самі, як у будь-якій програмі ЕКЗ. Тест на вагітність (аналіз крові на β-ХГЛ) роблять приблизно через два тижні після перенесення, а якщо він позитивний — ще через 2–3 тижні УЗД, щоб переконатися, що вагітність маткова.
Якщо запліднення виявилося низьким або не відбулося, це важлива інформація, а не просто невдача. Лікар з ембріологом розбирають, у чому могла бути причина: зрілість яйцеклітин, якість сперматозоїдів, можливий збій активації. Від цього залежить, що змінити в наступній спробі: протокол стимуляції, джерело сперматозоїдів чи техніку запліднення.
Вагітність після ICSI ведуть як звичайну вагітність після ЕКЗ. Якщо в чоловіка виявили генетичну причину безпліддя, лікар може запропонувати пренатальну діагностику або консультацію генетика, щоб обговорити, чи успадкує її дитина.
Крок 1. Оцінка сперми й рішення про ICSI. Репродуктолог разом з андрологом вивчає спермограми, при важкому чоловічому факторі — результати генетичних тестів. На цій основі вирішують, чи потрібна ICSI, чи достатньо звичайного запліднення, і звідки отримуватимуть сперматозоїди.
Крок 2. Стимуляція і пункція. Жінка проходить стимуляцію яєчників і пункцію фолікулів за звичайною схемою ЕКЗ. Того ж ранку чоловік здає сперму, або ембріологи розморожують заздалегідь підготовлений зразок, або андролог отримує сперматозоїди з яєчка.
Сама ICSI не додає днів до програми: усі лабораторні кроки відбуваються в день пункції й наступного ранку. Від початку стимуляції до тесту на вагітність, як і при звичайному ЕКЗ, минає близько чотирьох тижнів.
Вартість ICSI складається з роботи ембріолога, мікроманіпуляційного обладнання й витратних матеріалів: середовищ, ферменту для денудації, мікропіпеток. Але ICSI виконують у складі програми ЕКЗ, тож у кошторисі ви побачите її поряд зі стимуляцією, пункцією, культивуванням, перенесенням і заморожуванням. Клініка складе план і кошторис після консультації, ще до поїздки.
Перше, що варто з'ясувати: чи входить ICSI у базову вартість програми, чи рахується окремо, і якщо окремо — фіксовано чи залежно від кількості яйцеклітин. Від цього залежить, наскільки зміниться сума, якщо яйцеклітин буде більше, ніж очікували.
Друге — що додається з боку чоловіка. Заморожування й зберігання сперми, хірургічне отримання сперматозоїдів, генетичні тести при важкому чоловічому факторі оплачують окремо. Якщо сперму привозять з-за кордону, уточніть, чи бере клініка плату за прийом і зберігання.
Третє — додаткові методи. Якщо вам пропонують IMSI, PICSI, магнітну сортировку чи штучну активацію ооцитів, попросіть пояснити, на підставі чого саме у вашому випадку і чи можна від них відмовитися. Для більшості з них переконливих доказів підвищення частоти народжень немає, а штучну активацію ооцитів розглядають лише за вузьких показань, тож погоджуватися на них без пояснення немає сенсу.
Корисно також запитати, хто з ембріологів виконуватиме ICSI, як клініка повідомлятиме про результати запліднення і чи отримаєте ви протокол ембріологічного етапу на руки. Варто також переконатися, що клініка має чинну ліцензію МОЗ на медичну практику.
Ризики для яйцеклітин. Під час ін'єкції невелика частина яйцеклітин пошкоджується і гине. Це відомий технічний ризик методу, якого не можна повністю уникнути. Аномальне запліднення (наприклад, з трьома пронуклеусами) теж трапляється; такі ембріони не переносять.
Здоров'я дітей. Більшість дітей, зачатих за допомогою ICSI, народжуються здоровими. Дослідження показують дещо вищий ризик деяких вроджених вад порівняно з природним зачаттям, але цей зв'язок частково може пояснюватися не самою процедурою, а причиною безпліддя у батьків. Обговорюють і можливий зв'язок допоміжних репродуктивних технологій з рідкісними порушеннями геномного імпринтингу; абсолютний ризик цих хвороб дуже низький.
Успадкування чоловічого безпліддя. Якщо безпліддя в чоловіка зумовлене мікроделеціями Y-хромосоми, син після ICSI успадкує їх і, ймовірно, теж матиме проблеми з фертильністю. Саме тому настанови EAU радять генетичне обстеження при важкому чоловічому факторі ще до лікування, а за виявлених змін — консультацію генетика.
Зайва ICSI. Коли спермограма нормальна, ICSI не підвищує частоту народжень, а додає вартість і втручання в яйцеклітину. Це не небезпека в прямому сенсі, але привід не погоджуватися на метод «про всяк випадок» без пояснення від лікаря.
Загальні ризики програми ЕКЗ. Сама ICSI не потребує окремого втручання в організм жінки, але програма ЕКЗ має свої ризики: синдром гіперстимуляції яєчників, ускладнення пункції, багатоплідна вагітність при перенесенні більше одного ембріона, позаматкова вагітність. Їх докладно описано на сторінці про ЕКЗ, і їх варто обговорити з лікарем до початку стимуляції.
Жодна клініка не може гарантувати запліднення чи вагітність після ICSI. Чесна відповідь на питання про шанси враховує вік жінки, кількість і зрілість яйцеклітин та стан сперматозоїдів.
ICSI — це спосіб запліднення всередині програми ЕКЗ. При звичайному ЕКЗ до яйцеклітини додають багато сперматозоїдів, і один із них проникає сам. При ICSI ембріолог вводить один обраний сперматозоїд безпосередньо в яйцеклітину. Для жінки різниці немає: стимуляція, пункція й перенесення ті самі. Різниця лише в лабораторній техніці й показаннях.
ICSI оплачують як частину програми ЕКЗ, тому загальна сума залежить від стимуляції, кількості яйцеклітин, культивування, заморожування та інших етапів. Саму ICSI клініки можуть рахувати по-різному: фіксовано або залежно від кількості ін'єкованих яйцеклітин. Окремо йдуть хірургічне отримання сперматозоїдів, IMSI чи PICSI, якщо їх застосовують. Точну вартість і план клініка називає після консультації. MediUkraine допоможе підібрати клініку й передасть ваш запит.
При чоловічому факторі так: без ICSI запліднення часто не відбувається зовсім. А от коли спермограма нормальна, ICSI шансів на народження не підвищує. Це показало рандомізоване дослідження в The Lancet 2021 року, і ASRM не рекомендує застосовувати її рутинно без чоловічого фактора. Шанси на вагітність, як і в будь-якій програмі ЕКЗ, визначають насамперед вік жінки та якість ембріонів.
Більшість дітей після ICSI народжуються здоровими. Дослідження показують дещо вищий ризик деяких вроджених вад, ніж при природному зачатті, але частково його може пояснювати сама причина безпліддя, а не процедура. Якщо безпліддя чоловіка має генетичну причину, наприклад мікроделеції Y-хромосоми, вона може передатися синові. Тому при важкому чоловічому факторі генетичне обстеження роблять ще до лікування.
Переконливих доказів, що ці методи підвищують частоту народжень, немає. Огляд Cochrane не знайшов чіткої переваги IMSI, а велике дослідження HABSelect не показало значущого зростання народжень після PICSI. ESHRE у рекомендаціях 2023 року не радить застосовувати їх рутинно. Якщо лікар пропонує такий метод, запитайте, на підставі яких даних саме у вашому випадку.
Азооспермія не завжди означає, що сперматозоїдів немає взагалі. Залежно від причини їх можна отримати з придатка яєчка або з тканини яєчка (наприклад, TESA, micro-TESE) і використати для ICSI. Спершу андролог з'ясовує, чи є перешкода для виходу сперматозоїдів, чи порушене їх вироблення, і призначає гормональні та генетичні аналізи. Якщо сперматозоїдів не знайдуть, обговорюють донорську сперму.
Після вітрифікації зовнішня оболонка яйцеклітини ущільнюється, і сперматозоїду важче проникнути крізь неї самостійно, тому розморожені яйцеклітини запліднюють методом ICSI. При генетичному тестуванні ембріонів, особливо коли шукають конкретну спадкову хворобу, ICSI зменшує ризик, що в аналіз потрапить ДНК зайвих сперматозоїдів, які прилипли до оболонки.
Опишіть вашу ситуацію — підберемо клініку репродуктивної медицини й передамо запит. План лікування й вартість клініка назве після консультації.
Отримати консультацію →