Зниження слуху — проблема, яку люди нерідко помічають не одразу. Поступова туговухість підкрадається непомітно: спочатку важко розчути по телефону, потім доводиться частіше просити повторити, пізніше — підвищувати гучність телевізора так, що це дратує всіх навколо. Між першими ознаками зниження слуху і зверненням до лікаря нерідко минають роки. Але чим пізніше розпочати лікування або слухопротезування, тим гірший результат. Тому знати, коли і до кого звертатися, — надзвичайно важливо.
Типи та причини зниження слуху
Туговухість поділяється на кілька типів залежно від місця ураження слухової системи. Кондуктивна туговухість виникає, коли звук не може нормально пройти від вуха до завитки через проблеми в зовнішньому або середньому вусі. Причини: серна пробка або стороннє тіло у зовнішньому слуховому ході, отит середнього вуха (гострий або хронічний), перфорація барабанної перетинки, отосклероз (кісткове зрощення слухових кісточок), ексудативний отит (накопичення рідини за барабанною перетинкою). Хороша новина: кондуктивну туговухість нерідко вдається повністю вилікувати — видаленням пробки, медикаментозним лікуванням отиту або хірургічною операцією.
Нейросенсорна (сенсоневральна) туговухість пов’язана з ураженням завитки або слухового нерва. Причини: вікові зміни (пресбіакузис) — найпоширеніша причина у людей старше 60 років, тривалий вплив виробничого або побутового шуму (шумова хвороба), гостра акустична травма, ототоксичні препарати, інфекційні захворювання (менінгіт, кір, паротит), хвороба Меньєра, генетичні фактори. Змішана туговухість поєднує обидва компоненти. Ретрокохлеарна туговухість — рідкісний варіант, пов’язаний з ураженням центральних відділів слухової системи або акустичною невромою (доброякісна пухлина слухового нерва).
Симптоми, що вказують на зниження слуху
Ознаки, що можуть вказувати на початок туговухості: доводиться частіше просити людей повторити або говорити голосніше, важко розбирати мову в шумних місцях — ресторані, вулиці, важко чути по телефону, особливо мобільному, телевізор доводиться дивитися на вищій гучності, ніж інші члени родини, відчуття заглушеності або закладеності у вусі, шум або дзвін у вухах (тиннітус), нерозуміння мови при нормальному сприйнятті гучності (людина чує, але не розуміє).
Різка раптова втрата слуху — невідкладний стан, що вимагає негайної медичної допомоги. Звернутися в лікарню потрібно протягом перших годин, максимум — 24–48 годин. Рання терапія кортикостероїдами дозволяє відновити слух у значної частини пацієнтів. Якщо час упущений — прогноз значно гірший.
Обстеження слуху: що включає аудіологічна діагностика?
Основний метод оцінки слуху — тональна порогова аудіометрія. Пацієнт у звукоізольованій кабіні через навушники чує звуки різної частоти та гучності і сигналізує, коли їх чує. Результат — аудіограма, що наочно показує поріг слуху на різних частотах. Норма — до 25 дБ на всіх частотах. Тимпанометрія оцінює рухливість барабанної перетинки та функцію євстахієвої труби. Особливо важлива для виявлення ексудативного отиту у дітей. Акустичний рефлекс. Отоакустична емісія (ОАЕ) — метод оцінки функції зовнішніх волоскових клітин завитки, широко застосовується в неонатальному скринінгу слуху. Слуховий викликаний потенціал (ASSR, ABR) — застосовується для обстеження немовлят, дітей та в складних діагностичних випадках. МРТ головного мозку при підозрі на акустичну неврому або центральну туговухість.
Лікування та реабілітація при зниженні слуху
Лікування залежить від типу та причини туговухості. Кондуктивна туговухість — найчастіше повністю вирішується: видалення пробки, лікування отиту, операція при отосклерозі (стапедопластика). При нейросенсорній туговухості — якщо причину усунено і слух не відновлено — основний метод допомоги — слухопротезування (слухові апарати). Сучасні цифрові слухові апарати забезпечують відмінну якість звуку та практично непомітні при носінні. При важкій нейросенсорній туговухості, коли слухові апарати не дають ефекту, — кохлеарна імплантація. Це хірургічне втручання, при якому в завитку вживляється електродна решітка, що безпосередньо стимулює слуховий нерв. Результати — вражаючі, особливо у дітей з вродженою туговухістю. Не чекайте, поки проблема зі слухом стане критичною — зверніться до ЛОРа при перших ознаках. Рання діагностика та своєчасне лікування дозволяють зберегти якість звукосприйняття та уникнути соціальної ізоляції.
